Чому зі звичайними годинами часом відбуваються дивні випадки?

З оточуючими нас речами іноді відбуваються дивні події, які не піддаються ніякому розумному поясненню. Один такий випадок я і хочу запропонувати вашій увазі.

Кілька років тому в мене остаточно і безповоротно зламалися наручний годинник. За збігом обставин, сталося це досить далеко від дому, в іншому місті і навіть в іншому кінці країни, де я знаходився проїздом. Носити наручний годинник - це моя давня звичка і скасовувати її я не збирався. Вже попрямував було в магазин за годинами, але тут на ринку несподівано один пристойного вигляду пан в процесі випадкової бесіди, дізнавшись про мою проблему, негайно запропонував мені нові відмінні годинник надійної фірми (а вже в цьому-то я розбираюся) і недорого. Зараз вже не пам'ятаю, як він мені роз'яснював з якої причини йому потрібно їх продати, та це й не важливо. Не такий я вже й формаліст, і недовго думаючи, заплатив гроші, забрав годинник і поїхав далі у своїх справах.

Годинники виявилися дійсно відмінні, йшли точно, самозавод працював чітко, вологу не пропускали, я навіть не раз в них купався - загалом покупкою я залишився задоволений. Але, через деякий час, з годинником почали відбуватися різні дрібні неприємності. Вони почали часто падати на підлогу, точніше я чомусь став їх упускати, хоча раніше такого за мною не водилося. Я кидав їх на вулиці, вдома, в машині та інших різних місцях. Треба зауважити, що годинник, незважаючи на падіння, як і раніше йшли дуже точно.

Потім вдобавок до падінь, почав із завидною регулярністю розстібатися браслет. Далі більше - я почав годинник втрачати. Я втрачав їх раз, напевно, п'ять - і в машині, і вдома, і на риболовлі! Причому кожного разу після довгих пошуків я завжди їх знаходив. Як і раніше на все це я не звертав ніякої уваги - хіба мало буває. Однак через деякий час у мене стало розбиватися скло на годиннику. Я розбивав його три (!) Рази, а до цього з багатьма іншими годинами у мене такого ніколи взагалі не траплялося. Протиударне скло розбити чи не так-то просто, і коли я втретє розбив його пластмасовою ґудзиком від куртки, довелося задуматися ... Легким поривом вітру колихнув полу куртки, гудзик злегка зачепила годинник, а скло розсипалося! Щось було тут не так!

А потім годинник мої зникли зовсім! Ранньою весною я поїхав перший раз на дачу, підготувати будиночок, зробити деякі весняні роботи на городі. Справа була в кінці квітня. Сусідів нікого ще не було, погода стояла чудова, і я взявся за роботу. Закінчивши справи, я не став позбавляти себе задоволення погрітися на сонечку. Роздягнувся, прямо на вулиці вмився, годинник при цьому зняв і поклав поряд. Пішов за рушником, обтерся, простягнув руку до годинника і ... Не тут то було - годинник випарувалися. Ось тільки що лежали, і нема! Озирнувся по сторонах, прекрасний сонячний день, в окрузі нікого - а годин нету!

На всякий випадок все перевірив в кишенях, на території ділянки, в машині, в будиночку - незрозуміло тільки навіщо, адже я чітко пам'ятаю, куди я поклав мій годинник. Годин ніде не знайшов.

Довго ще це дріб'язкова подія мене не на жарт турбувало. Ніяк не відпускали думки, може я все-таки ці злощасні годинник кудись засунув, як кажуть машинально. Але ж я ретельно перевірив всі на дачі, навіть вдома і в гаражі все переглянув, і нічого не виявив. Але тут мене заспокоїв мій старий приятель, такий же рибалка любитель, як і я. Він мені розповів свою історію, як одного разу на рибалці з відкритої коробки сороки потягли не тільки його годинник, а й кілька штук блискучих блешень.

Хоч і шкода мені було годинник, але я заспокоївся. Дійсно, крім сорок вкрасти їх було нікому. До того ж неподалік від моєї дачі якраз гніздиться ціле сімейство сорок. Я їх навіть підгодовую регулярно. Пройшовшись за адресою невдячних пернатих безсторонніми словами, я всі ці дивацтва рішуче відкинув і історію забув геть. Так мені тоді здавалося.

Пройшов рік, годинник не знайшлися, а стара моя звичка їх носити стала нагадувати про себе. І ось пішов я в магазин і підібрав собі в точності такі ж години, які у мене загубилися. Навіть браслет практично не відрізняється. Але носити мені їх довго не довелося.

Черговий раз поїхав на дачу, і знадобилося мені чогось пересунути софу, як раптом у самому куточку на підлозі я виявив мої старі зниклі годинник. Лежали собі цілісінький, а коли взяв їх в руки, то спрацював самозавод, і вони, як ні в чому не бувало, пішли.

Зате я просто остовпів. Ну не могло такого бути ніяк. Припустимо, за минулий рік коли неодноразово пилососили і протирали підлогу, годинник якось не помітили. Але найголовніше, що восени-то я повністю відсував софу і фарбував підлогу, особисто. А знайдені годинник лежали щось на пофарбованому підлозі. Хтось підклав? Повний абсурд, немає в мене таких жартівників в моєму оточенні - так безглуздо жартувати. Відповіді на всі ці дивацтва у мене немає і досі.

Як би там не було я дуже зрадів знахідці, не довго думаючи надів годинник на руку, і продовжую їх носити по цю пору. З тієї пори пройшло вже років п'ять, годинник йдуть відмінно, жодного разу їх не кидав, не втрачав, і відмовлятися від них я не збираюся. Може просто ліміт дивних пригод з годинником закінчився чи ще щось, не знаю ...

Як крути, кінець історії виявився цілком благополучний, старими годинами я задоволений, і ношу їх постійно.

Новий годинник виявилися мені зайвими, і я подарував їх моєму племіннику до його чималого задоволення.

Ну а перед сороками я вибачився і спеціально влаштував їм свято, привіз навесні цілий мішечок накопичених за зиму м'ясних і рибних кухонних відходів. Сороки залишилися дуже задоволені, мене пробачили, і ми з ними дружимо ще дужче! А годинник йдуть відмінно!