А якщо вірші, то у форматі?

Може бути, це від весняного загострення, але мене стало заносити в офтоп зі «смиренної прози» на мінне поле поезіі.Как це відбувається? «Почнемо, мабуть?» Без наданих передмов.

Якось зовсім недавно розкриваю на моніторі свіжий № «Огонька», а там розлоге інтерв'ю з поетом Андрієм Родіоновим. Слава інтернету, в іскалке швидко знайшов пачку його віршів, прочитав половину і мене понесло ...

Рецензія на вірші А.Родіонова

(Теж як би у віршах)

Вся поетика пішла нанівець, // (зубожіли, споганити поети) // вже без мата їм ніяк не обійтися .// Тільки Діма Биков тримає марку // і прілічненько описує жісь. ===

Рими дерев'яні з натиском // на кінці кострубатих, вимучених рядків .// Теми - хулиганствующих жлобів-випал, // тягнуть вже не перший термін ===

Перший серед таких А.Родіонов, // якщо Шнуріка НЕ поиметь зважаючи .// Два таких шевця ж теж пара (взуття), // хоч і не присниться ні в якому бреду. ===

«Вогник» таким «поетам» метає Бесер, // тягне на високий п'єдестал .// Говорячи Євонов словами, це ви.ер, // або, кажучи культурно, - кал.

У нас на задах в прорідженому лісі як діти різного віку ростуть туї. Я іноді звільняю їх крони від пут колючих ліан і чагарників. Я перейнявся ними і ось, будь ласка, «Нате»!

ТУЯ (присвячується К.Печій)

Скромна деревце туя // вічно зелено росте, // навіть нітрохи не сумуючи, // що ніколи не цвіте. ===

Тихо тулиться, // як квартирантка // в тінях високих сусід, // як подзастрявшая птиця, // в мережах розставлених бід. ===

М'якими лапами хвої // ніжно торкнеться руки .// Скаже: »Ось нас вже двоє // всім і всьому всупереч». ===

Дай тобі, боже, вільно // виростати до сивини // могутнього, правильної кроною // стати молодих посеред.

ПДР

Обставини для загального порядку. Під'їжджаючи на ровері до миготливому жовтим перехрестя, я помітив, як один водоітель майже зупинився, хоча навколо не було машин і огляд був хорошим.

Обережно проїжджати перехрестя, // світлофора там є чи ні .// зробити це дуже, супер-просто, // щоб уникнути можливих бід. === Не поспішай, а то встигнеш до терміну // непередбаченого рандеву // і не буде ніякого пуття // від того, марив наяву. === І обгону уникай, не треба! // підставляти зустрічному в упор .// За поїздку найкраща нагорода // за столом душевна розмова.

Квіти в багажнику. (Заготівлі, болванки, незакінчена)

Не ставте в багажник квіти, // вони ж не завинили ... ====================

Не кладіть у багажник квіти, // вони в темряві занудьгують ... ==================

Не кидайте в багажник квіти, // ростили їх ніжні руки ... ==================

Чи не ЛОЖЬТЕ в багажник квіти! Я вас заклинаю навіки ... =======================

Н.Аблесімовв може перевести ці нетленки на особливо рідкісні мови, не кажучи вже про український. А може (о боже!), Як бард, надихнеться якимось текстом для пісні? («Остапа понесло») Залишається визнати і підтвердити, що «Поезія - пресволочнейшая штуковина, // існує і ні в зуб ногою» (С) Якось несподівано видихався, а може і досить випробовувати терпіння любителів поезії?

Як завжди відгуки, бажано захоплені, «вантажите бочками».