Чи вважати віртуальну зраду реальною?
Інтернет міцно увійшов у наше життя. Причому настільки міцно, що багато стали називати його віртуальною реальністю. В Інтернеті та за допомогою нього можна здійснювати багато речей: працювати, замовляти книги та інші речі, не виходячи з дому, словом, робити все те, що називається реальністю. А там, де є реальність, є і любов, і зворотна сторона любові - зрада. Ми не будемо розглядати віртуальний аспект зради, тобто зраду свого віртуального друга, а поглянемо з боку офлайна (термін, яким прийнято позначати реальний світ).
У кожного свої погляди на саму зраду. Для когось зрадою вважається статевий контакт, хтось не сприймає навіть поцілунків. Третім важливо, щоб не було «знаків уваги», так як для них найболючішим є процес залицяння, адже секс, по суті, це всього лише інстинкт.
Віртуальний же секс - це звичайні рядки тексту, які набирає чоловік. Безпосереднього контакту між людьми немає. Хоча з розвитком технологій став набирати силу «повноцінний» вирт (зазвичай так називають віртуальний секс): можна почути голос партнера, а при наявності високошвидкісного доступу ще й відео. Але більшості таке все ж недоступно або доступно не повністю. Таким чином, у більшості випадків віртуальний секс - це набір слів в різних месенджерах / чатах / електронних листах.
З того, що в основі віртуального сексу лежать звичайні слова, можна зробити висновок, що за наявності реального сексуального партнера цей вид сексу можна назвати зрадою в найгіршому варіанті (за класифікацією автора це прирівнюється до «процесу залицяння»).
У разі виявлення подібного одним з партнерів чи варто піднімати скандал? Адже це образа, і досить жорстоке і підле. На думку автора, відразу цього робити не варто. Для багатьох людей віртуальна реальність - зовсім інший світ, який вони не проектують на офлайновий. З точки зору науки це можна охарактеризувати як шизофренію, роздвоєння особистості. Але подібний дзвіночок говорить про те, що у людини можуть бути якісь проблеми в реальності: незадоволені сексуальні потреби, спрага новизни або інші причини. У кожному конкретному випадку необхідно вжити свої методи, головне - не допускати суміщення віртуального з реальним.
Так який же зробити висновок з перерахованого вище? Чи вважати віртуальну зраду реальною? Якщо людина живе двома світами, то не варто, але необхідно зробити все можливе для повернення людини в реальний світ. Якщо ж явної Інтернет-залежності у нього не спостерігається, то слід зробити все можливе для з'ясування, чи були (чи плануються) контакти в реальності. Все залежить від сприйняття віртуальності.
Як доповнення можна сказати, що в більшості країн віртуальну зраду стали прирівнювати до реальної, як і спокушання тощо.
