Жіночі обов'язки в сім'ї. Ділити або не ділити?
Статистика розлучень нині виглядає гнітюче, і пояснення цьому не однозначно. Причин для розпаду сім'ї безліч, але мені хотілося б докладніше розкрити одну з них: невідповідність очікувань партнерів один від одного в частині розподілу сімейних обов'язків.
Коли медовий місяць позаду, коли наступають звичайні будні, багато пар, у тому числі і «не в перший раз замужем», з подивом виявляють, що партнер, колись такий ніжний, уважний, що дарує квіти, - перестає приділяти увагу, стає вже не таким турботливим, виникають конфлікти. Думаєте, що людина успішно приховував свою справжню сутність до шлюбу? Все не так просто.
У наш час жінки часом змушені нарівні з чоловіком заробляти гроші, щоб забезпечити сім'ї гідне існування, і в цій гонці за фінансовим благополуччям іноді упускається важливі жіночі обов'язки в сім'ї. Здавна повелося, що чоловік - добувач «Мамонта». А жінка вже має цього «мамонта» приготувати і створити всі умови для «добувача», щоб і на наступний день він ситим, здоровим і відпочилим знову пішов на «полювання за мамонтом» і, можливо, навіть придумав і втілив нові способи упіймання того самого «мамонта», а то й більш великого.
Що ж бачимо зараз? Обидва на роботі, обидва втомлюються, і жінка починає розраховувати на допомогу чоловіка в тому, що вважалося досі тільки її обов'язками (погладити, випрати, приготувати, прибрати), а часом і зовсім відноситься до домашніх справ без належної уваги.
А дарма. Адже як не крути, а турбота про затишок і чистоту в будинку, про смачну і здорову їжу, про чисту і вигладженою одязі - це ж і турбота про чоловіка. І коли жінка вимагає від чоловіка допомоги, то, виходить, вимагає, щоб він сам подбав про себе і свою сім'ю в тій частині, де повноваження вже не його. Тобто жінка пропонує чоловікові жіночу роль у сім'ї.
Чи кожен чоловік готовий до цього? Ні. І підсвідомо у чоловіка починається внутрішній конфлікт. Йому б реалізовуватися у поза сім'ї, а його в цьому обмежують. Звідси починаються образи, недомовленості, невиправдані очікування, у чоловіка виникає відчуття, що не так вже він і значущий в сім'ї. Якщо у партнерів в такій ситуації не виходить вчасно правильно поговорити і домовитись - далі все ускладнюється тільки по наростаючій, як сніжний ком.
Зрозуміло, що тут виникає зустрічне питання - а як же жінка? Чому вона бере на себе чоловічу обов'язок в «видобутку мамонта»? Моя думка - партнерство в шлюбі, крім всіх інших благ, має давати ще і можливість розвитку. Якщо один партнер росте, розвивається, а другий застопорився - таким партнерам на якомусь етапі може стати просто не по дорозі.
Тому, думаю, жінка повинна вибирати «мамонта» собі по силам - щоб не вимотує до знемоги на роботі. Вибирати освіту і роботу до душі. І нехай її дохід не стане левовою часткою в сімейному бюджеті, але зате після роботи їй буде під силу підтримувати затишок, піклуватися про сім'ю і створювати благополучний емоційний фон у своєму домашньому світі. А хіба не це цінується чоловіком?
Залучати чоловіка до допомоги в домашніх справах можна і потрібно. Але так, щоб він сам захотів допомагати вам, тому що цінує і любить вас і вашу турботу. Допоміг - відмінно. Не допоміг - не трагедія.
Резюмуючи, хотілося б сказати жінкам: цінуйте і поважайте своїх чоловіків, стимулюйте їх на фінансові подвиги турботою і увагою. Залиште їм роль добувача і станьте надійним тилом і берегинею сімейного вогнища.
