Паразитичні відносини. Чи можливо їх виправити?

Паразитичні відносини - це особливий вид відносин, при яких один з партнерів отримує в рази більше, ніж віддає. На перший погляд може здатися, що таких пар не дуже-то й багато. Адже хто ж стане терпіти до себе споживацьке ставлення? Проте все не так просто.

Паразитуючим партнером може бути як чоловік, так і жінка. Але в цій статті розглянемо найбільш поширений варіант, коли цим партнером є чоловік.

Маргарита заміжня три роки. За її словами, її чоловік Владислав - вкрай безвідповідальна людина. На нього ні в чому не можна покластися. Він постійно забуває про її прохання, вкрай неохоче робить що-небудь по дому і всі домашні проблеми намагається перекласти на плечі дружини. Знаючи це, Маргарита стала для нього особистим секретарем. Вона по два-три рази нагадує йому дзвінком або смс про те, що він повинен забрати дитину з дитячого садка, з'їздити в магазин за продуктами і т.д. і т.п. І навіть при всіх цих нагадуваннях Владислав все одно вмудряється щось забути.

Маргарита списує вчинки чоловіка на його безвідповідальність. Але чи так це насправді? Владислав - успішний менеджер з продажу в стабільній компанії. Його робота пов'язана з постійним спілкуванням з людьми і з використанням великої кількості інформації. У кожного клієнта свої договірні умови, свої знижки і свої переваги. І про все це Владислав пам'ятає! Більше того, начальство вважає його надійним і перспективним співробітником. Так чому ж Владислав так зібраний і відповідальний на роботі і так інфантильний в родині?

Ключ до розуміння ситуації полягає в тому, що проблема Владислава не в ньому самому, а в Маргариті. Ви запитаєте, як же так? Адже це ж чоловік страждає забудькуватістю. Причому ж тут дружина? А при тому, що Маргарита сама старанно культивувала у чоловіка подібного роду поведінка. Давайте уважніше придивимося до відносинам.

У Маргарити, безсумнівно, сильний характер. У своєму ставленні до Владислава вона ніколи не соромилася проявляти цю саму силу. Але не буквально, звичайно. Її сила виражалася в надмірній турботі і опіці свого чоловіка. Вона ніби не вважала його рівним собі і ставилася до нього як до хлопчика, якому потрібно допомагати. Беручи на себе роль матері, чи варто дивуватися тому, що чоловік дуже легко входить в роль сина?

До знайомства з Владиславом Маргарита і раніше зустрічала на своєму шляху інфантильних чоловіків. У неї склалося враження, що вона притягує до себе чоловіків саме такого типу. І адже вона права. Підсвідомо Маргарита вважає, що не гідна відносин з чоловіком, який буде в змозі взяти відповідальність не тільки за себе, але і за свою сім'ю. Їй з дитинства внушалась думка про те, що любов потрібно ще заслужити. А як вона може заслужити любов чоловіка? Звичайно ж, тільки оточивши його всебічної турботою.

Але як себе почуває в цій ситуації сам чоловік? Тут можливі два варіанти. Нормальний чоловік з адекватною самооцінкою не захоче бути об'єктом всеосяжної опіки. Навіщо йому жінка, яка не дає йому відчуття своєї мужності? Адже це він головний в сім'ї, а тому він не потребує ні в чиєму контролі. Але буває й інший варіант, коли чоловік із задоволенням відгукується на посил увійти в роль сина - маленького хлопчика, якого будуть любити і прощати всі його витівки.

Чоловікові не потрібно багато часу для того, щоб розібратися в тому, яка поведінка транслює жінка. У нього цей процес відбувається на несвідомому рівні. Саме тому «синок» безпомилково визначить в групі жінок свою «матусю» і знайде спосіб зав'язати з нею знайомство. На перших порах всі будуть щасливі. Жінка отримує таке необхідне їй почуття затребуваності. І адже вона дійсно потрібна своєму горе-чоловікові. Куди ж він без неї? Чоловіка такий стан речей теж влаштовує. Адже від нього ніхто нічого не вимагає. Навпаки, всю відповідальність завжди можна з легкістю перекласти на тендітні жіночі плечі. Чим не життя?

Однак у міру розвитку відносин жінка перестає отримувати задоволення від подібного роду паразитичного союзу. Вона весь час відчуває, що вкладає в ці відносини багато більше, ніж отримує. І цей явний дисбаланс боляче ранить її. Жінка починає дорікати чоловіка в тому, що раніше її так розчулювало. Чоловік же не в змозі зрозуміти, що ж сталося з його милою? Адже його поведінка не змінилося. Він як був їй «сином» так і залишився. Але чомусь раніше її все влаштовувало, а тепер вона стала втіленням злісної фурії.

Якщо жінка не усвідомлює, що вона сама у відповіді за ті відносини, які вона збудувала своїми руками, і буде продовжувати дорікати чоловіка, то врешті-решт, хтось із партнерів не витримає і розлучення буде неминучий.

Але що ж робити, якщо жінка все ж визнає свої промахи і щиро бажає виправити існуючий стан речей? Саме усвідомлення проблеми - це вже на 50% вирішена проблема. Проте в кожному конкретному випадку дуже складно прогнозувати хід розвитку подій.

Спробуйте скоригувати свою поведінку таким чином:

1. Послабте контроль. Достатньо один раз чітко сформулювати те, що ви хочете від чоловіка, і більше не нагадувати йому про це. Якщо забуде - це буде вже його проблема. Наприклад, ви вдень просите його купити до вечері хліб. Він, звичайно, забуває. От і добре. Нехай тепер вирішує - приступати йому до трапези без хліба або йти в сусідній магазин. Якщо ж ви просите його зробити щось особисто для вас (наприклад, забрати туфлі з майстерні), то відразу пропонуйте йому операцію. Якщо він забуває про ваше прохання, значить, ви забуваєте про якусь його прохання.

2. Дайте йому можливість самостійно приймати рішення. Можливо, ви в чомусь розбираєтеся набагато краще, ніж він. Але навіщо ж відбирати у нього можливість вчитися на своїх помилках? Нехай він приймає рішення. Навіть якщо вони будуть і неправильними, то відповідальність за них буде нести вже він, а не ви. Це сильно дисциплінує і дозволить йому відчути себе чоловіком.

3. Не намагайтеся виконувати за нього чоловічу роботу. Якщо ви в змозі самостійно полагодити кран і прибити полицю, то краще тримайте свої вміння при собі. Дозвольте чоловікові бути чоловіком. Ви ж скромно постійте в сторонці. Коли він зробить все сам і гордо продемонструє вам результат своїх праць, то не забудьте захопитися його вмінням.

4. Не оточуйте його зайвою опікою. Припустимо, ваш чоловік нечупара і не може одягнутися без вашої допомоги. Привчайте його одягатися самостійно. Пару раз почувши на свою адресу смішки колег з приводу свого зовнішнього вигляду, він дуже швидко навчиться все робити сам, і його неохайність як рукою зніме.

5. Не дозволяйте йому сідати вам на шию. Якщо ваш чоловік легко маніпулює вами, самий раз покласти цьому край. Іноді це краще, ніж розлучення.

Виправити характер відносин і змінити паразитичний вектор на конструктивний можливо далеко не завжди. Бажання змінитися повинно виникнути не тільки у жінки, а й чоловіки. Але якщо двоє люблять один одного, то у них, безсумнівно, все вийде!