Як безпечно зробити ванну кімнату зручною?

Колись ванна кімната в міській квартирі сприймалася співгромадянами як альтернатива громадським лазням: річ, в принципі, хороша, але без неї цілком можна і обійтися.

Сьогодні міськими банями користуються рідше, а ванна кімната з мало затребуваною альтернативи перетворилася на важливу частину житла. У ванній ми здійснюємо щоденні рутинні гігієнічні процедури, проводячи в тісному приміщенні значну частину життя.

На жаль, розробники проектів житлових будинків масової забудови найчастіше до ванної кімнати ставляться по-старому. Площа середньостатистичної ванній рідко коли дозволяє зручно розмістити в кімнаті необхідну меблі та побутову техніку, а з електрообладнання щасливим новоселам найчастіше доступна єдина «лампочка Ілліча», бідно висвітлює маломірне приміщення без вікон.

Тому зовсім не рідкість, коли життя в новій квартирі починається з кардинальної перебудови ванній, насичення її високотехнологічними «благами цивілізації», що використовують електроенергію. На жаль, чи то через незнання, чи то з інших причин, але техніка безпеки при таких перебудовах дотримується далеко не завжди.

Державний стандарт, що визначає вимоги електробезпеки - не просто документ, придуманий чиновниками від неробства, а звід правил, вироблених на основі багаторічного досвіду експлуатації електроприладів.

Будь-яке ванне або душове приміщення російський стандарт ділить на чотири зони для забезпечення безпеки і вибору електрообладнання. Безпосередньо ванна або піддон душової кабіни відноситься до зоні 0. У ній допускається використання тільки низьковольтних приладів напругою до 12В.

Зона 1 - Це простір під ванною і над нею до висоти два з чвертю метра від рівня підлоги. Тут не місце додатковому освітленню, вентиляторів або іншим електроприладів, за винятком водонагрівачів.

Простір навколо першої зони зверху до стелі і по боках в радіусі 60 сантиметрів від ванною або душового піддону відноситься до зоні 2. Тут, крім водонагрівачів, допускається встановлення світильників другого класу захисту від ураження електрострумом з подвійною або посиленою ізоляцією і без заземлення.

У всіх перерахованих зонах не можна встановлювати жодних розподільних пристроїв, коробок і пультів управління. Якщо у ванній кімнаті потрібна розетка, то її можна встановити в зоні 3, охоплює простір від стелі до підлоги в радіусі 2,4 метра навколо зони 2. Але просте включення розеток в квартирну електромережу неприпустимо, стандарт вимагає використовувати розділові трансформатори або пристрої захисного відключення.

Користувачі мережі Інтернет добре знайомі з поняттям IP-адреси. Виявляється, абревіатура IP використовується ще й для скорочення слів «Ingress Protection», системи стандартів Міжнародної електротехнічної комісії, що визначають вимоги захисту побутових електроприладів від впливу води.

Російські правила улаштування електроустановок визначають, що електроприлади, установлювані в зоні 0, повинні забезпечувати водонепроникність при зануренні у воду, що відповідає класу захисту IPx7.

Пристрої IPx5, захищені від впливу водяних струменів будь-якого напрямку, допускається встановлювати в зоні 1. У зоні 2 ванних кімнат житлових приміщень не загального користування можна використовувати електроприлади класу IPx4, яким дарма потрапляння бризок. Пристрої IPx1, захищені від впливу вертикально падаючих крапель, встановлюють в зоні 3.

Приступаючи до робіт, пам'ятайте, що електричної безпекою ні в якому разі не можна нехтувати, навіть якщо це здається зручним.

Успішного ремонту.