Як зробити ремонт без грошей. Чари в повсякденному житті. Частина № 3.
Історія з ремонтом без грошей триває. Якщо на початку заходу у мене нічого, крім рулетки, не було, то після підключення чарівництва наша сім'я навіть придбала кахель.
Лежачої на балконі кахельною плиткою, призначеної для ремонту ванної, я милувалася тижнів два. Після чого мене осінила проста і ясна думка, що потрібно щось робити далі, кахель сам на стіни ванної не полізе. Відкрила місцеву газету і зайнялася пошуками людей, які вирішують проблеми подібного роду. Ні, не психіатрів, як можна подумати, а обробників. Благо таких оголошень півтори сторінки. Дзвони - не хочу.
Після пари розмов дзвонити і справді перехотілося. Я на собі відчула дискримінацію за статевою ознакою: багато майстрів, зачувши по телефону жіночий голос, заїкається про кахель, склоблоки і гіпсокартон, починали розмовляти зневажливо й насмішкувато. Добре, що було, з кого вибирати.
Кастинг, влаштований мною, був жорсткішим кастингу в «Дом 2». Перший з з'явилися на заміри начальників ремонтної бригади був, відкинутий з причини віку - занадто старий. Другий мав зайву вагу. Третього підвели відверто погані зуби. Не можу пояснити виразно, чим погані зуби заважають укладати кахель, ... але ж і не допомагають, правда? Що обробники говорили про ремонт санвузла, хвилювало мене мало. Я вела себе як Спляча красуня, чиє серце розбудить тільки принц. Були ж прокурені самці з рулетками і калькуляторами, вантажили мене кошторисом витрат.
В останнього з'явився виявився перебитий ніс, і це було рішуче «ні» з мого боку, але втрутився чоловік, який побажав дізнатися критерії відбору. Для укладання чи кахлю я шукаю людей? Я сказала, що хочу небагато - щоб у майстра було почуття гумору, охайний зовнішній вигляд і альбомчик з гарними фотографіями вже оброблених їм інтер'єрів ванних кімнат. «Так ми будемо довго шукати» - сказав чоловік і вибрав останнього героя, якому з'явився на попередні дебати. Кафельщик Олексій вийшов у суперфінал. Чоловік обговорив з ним деталі ремонту, і, резюмувавши: «Нормальний мужик, хай робить», вирішив результат кастингу.
Ремонт у ванній (поєднаної з туалетом) тривав місяць. Дітей я купала у бабусі або в тазику. Сама відвідувала лазню. Речі мені прала мама. В туалет ми ходили всією сім'єю до сусідів. Або на горщик. Дивлячись на мене, на горщик навчився ходити мій однорічний син. Найбільше ситуація травмувала моїх трьох кішок. Втративши, в прямому сенсі слова, насиджених місць, волохаті демони запакують всю квартиру. Вони чатували біля дверей ванній, де орудував майстер і, під будь-яким приводом, намагалися туди прорватися. Щоб зробити свою чорну справу на купку цементу або Олексію в тапки. Їх вусаті мордочки висловлювали повну свідомість своєї правоти. Коли прорватися у ванну не вдавалося, у справу йшла моя одяг, взуття, килим, балкон та інші, важливі для мене, речі. Щоб я гарненько зрозуміла, як неправильно було виселяти трьох пухнастих сиріток з місць постійного проживання.
Весь час кінчалися різноманітні, необхідні для ремонту, матеріали: клей, плитка, бордюри, гіпсокартон, знову клей. Чоловік підвозив шукане, відриваючи час від роботи, за що йому честь і хвала.
Однорічний син теж займався ремонтом, як міг - розтягував інструмент майстра по всій квартирі, їв шпаклівку, витягав хрестики з кахлю і теж намагався проковтнути - загалом, допомагав. Тепер у мене смикався праве око.
Я, в свою чергу, теж докладала всіх можливих зусиль. Щоб залишитися в своєму розумі. І посприяти ремонту. Купила балон з білою автомобільною фарбою і закрасила іржу на пральній машині. Оновила, так би мовити. І холодильник теж пофарбувала. Наждачним папером відшліфувала подряпаний котом косяк дверей ванної. Придбала набір гачків і наклейок на кахель, щоб розставити колірні акценти.
Ремонт ще не закінчений, але я заходжу в свою ванну і довго там стою, вдихаючи запах клею «Геркулес» та цементу. Плитка сяє під шаром пилу та затирання. Скоро тут буде дуже красиво, думаю я, і прямую.