Історія виникнення ТРИЗ
Більше 50 років тому вчений, винахідник, письменник-фантаст і викладач Генріх Сауловіч Альтшуллер створив цікаву і дуже ефективну теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). З її появою виникла реальна можливість переглянути створення технічних систем і керувати процесом мислення і творчості.
Кілька років по тому з'явилася і міжнародна Асоціація ТРИЗ. Приблизно в цей же час на ринок був випущений програмний продукт, в основу якого лягли технології ТРИЗ. Продукт називався «Винаходити машина» і був покликаний допомогти інженерам вирішувати технічні проблеми. За два роки було продано 1000 копій «винаходити машини». А в 90-х роках продукт був переведений на англійську мову, оскільки попит на нього виник у таких зарубіжних компаній, як "Ford", "Caterpillar", "Procter Gamble", IBM, "Motorola".
Сьогодні ж ТРИЗ-технології користуються величезною популярністю, причому не тільки в нашій країні, а й за кордоном. Їх освоюють бізнесмени, розробники державних програм, політичні діячі, менеджери. Причина такої популярності в тому, що ТРИЗ на сьогоднішній день - єдина технологія, яка здатна допомогти зробити аналіз і вирішити незалежно від тих областей, в яких виникають ці проблеми. До виникнення ТРИЗ єдиним методом вирішення творчих завдань був «метод проб і помилок». Потім на його базі виникли такі модифікації, як «мозковий штурм», «морфологічний аналіз», «метод контрольних питань», «синектика». Їх суть зводилася до можливості підвищити інтенсивність генерацій ідей. Але, не дивлячись на те, що ці технології значно економлять час на генерації ідей, на аналіз всіх
варіантів і вибір оптимального йдуть незрівнянно більші часові витрати.
Альтшуллер вирішив підійти до питання трохи інакше, він сформулював завдання наступним чином: «Як без суцільного перебору варіантів виходити відразу на сильні рішення проблеми?» Рішенням цього завдання і стала ТРИЗ.
Сьогодні ведуться різноманітні дослідження з метою удосконалити різні аспекти ТРИЗ. Методи ТРИЗ переносяться не тільки на гуманітарні області - мистецтво, педагогіку, психологію, але й на різні сфери нашого життя, не пов'язані з наукою.
