Фантастика, або Майбутнє не за горами? Помріємо про сервіс ...
Про що ви мрієте? Якщо, звичайно, мрієте ... Як далеко в майбутнє можете заглянути? І пов'язані ці ваші мрії з професійною діяльністю?
Я часто думаю про те, що в наш час розвелося дуже багато непотрібних посередників, що люди через власну лінь або непоінформованість готові переплачувати кровно зароблені тим, хто знає, де і як взяти дешевше, а продати дорожче. Можна називати кінцевих споживачів товарів і послуг будь-якими малопривабливими іменами. Але факт залишається фактом. Кожен з нас з цим стикається щодня. Ми приходимо в магазин за покупками і дивуємося тому, що знову піднялися ціни. І рідко хто замислюється, що в цьому винні ті самі посередники, що з'явилася ще одна ланка на шляху від виробника до покупця.
Коли-небудь все це має припинитися! Давайте пофантазуємо. Нарешті заводи-виробники сталі сучасними підприємствами з добре підготовленим персоналом. А сьогоднішні рітейлери, тобто великі продавці зі своєю мережею магазинів, найняли професійних закупівельників. І загубилося на цьому шляху ланка (і не одне) посередників. Товар став доступнішим, якісніше, свіже.
Помріємо ще? Хто з нас не замовляє піцу в офіс або на будинок? Самий розбірливий. Самий недовірливий. А що, якщо років так через надцять кожен з нас, відкривши вранці інтернет-сторінку улюбленого магазину, складе у віртуальну корзину все покупки. А перед цим поспілкується з продавцем, дізнається про новинки та акції, розпродажі та подарунки, про терміни зберігання і свіжості обраного товару. А потім буде займатися своїми справами, чекаючи швидкого привозу цієї самої корзини додому. Перетворення її з віртуальної у реальну.
Чим же ще будуть займатися сьогоднішні «Пятерочки» і «Перехрестя»? Думаю, такі покупки вже не за горами. Мої друзі з Москви давно так живуть. Ми колись і уявити собі не могли, що кожна дитина буде копатися мобільником в пісочниці, а наші бабусі відсилати СМС-ки. Сьогодні вже це зазвичай і стандартно.
А як же бути з тими, для кого шопінг - майже життя, про фанатів як забути! Для них, звичайно, потрібно залишити і сьогоднішній формат магазинів, і спосіб розрахунків за обрані речі. Це стиль життя. Але й тут можна доставку покупок повністю покласти на рітейлерів. Щоб не стояти в пробках, не витрачати час на зворотну дорогу. Спокійно пити каву у сусідній кав'ярні.
До речі, про кав'ярні ... Яке ми їй майбутнє придумаємо? Шкідливих «Макдональдсов» немає. У кожному ресторані і кафе стандартний набір технологічного вихідного контролю страв. Робить це не технолог, чи не шеф-кухар і не директор. За це відповідальний комп'ютер зі спеціальною програмою, яка хакерам не по зубах. Чи не підкупити, чи не обдурити. Тільки якісна їжа на виході. Нетравлення шлунка нас не наздожене.
Турфірми. А навіщо вони нам будуть потрібні? Інтернет так потужно увійде в кожен дім, що і квиток, і візу (якщо вони до того часу ще залишаться), і путівку в пансіонат, і бронь в готель нам принесуть на срібному блюді. Прийдуть і принесуть.
А нам-то що ж залишиться? Одне суцільне задоволення! Тільки й залишиться, що займатися душею своєю і тілом ... Може, ще й про це помріємо?
Живі перекази, та віриться насилу ... «Для веселощів планета наша мало обладнана ...» Це вже Маяковський. Стільки років тому, а як правий! Помріємо, друзі!
