А ви пам'ятаєте свою першу любов? Або назад у дитинство

Весна! Пташки співають, сонечко світить. В таку пору року найактуальніша тема-любов. Милі обійми, пристрасні поцілунки, посиденьки на лавочці в парку. Кожен з нас відчував це, ну або хотів випробувати. Нету людини, яка не хотіла б закохатися. Але, любов не завжди буває «одна на все життя». Багато людей розходяться, сходяться і знову розходяться. Це природно. Ми шукаємо людину, другу половинку, яка нам підходить. Деякі не знаходять її ніколи. . .

Але не про це зараз. Я пропоную згадати про своєму першому почутті. Коли ви, сидячи в пісочниці, сохли по дівчинці з червоним бантиком. Або, будучи школярем, писали вірші сусідові по парті. І ось це ніби так мило, але так нерозумно. Адже можна підійти, зізнатися у почуттях, покликати в кіно, попросити номер телефону і т.д. Намагатися бути з цією людиною якомога частіше. Приблизно так міркують багато людей, які вже пережили цей дитячий період. Але вони не розуміють, що саме в цьому вся принадність першого кохання. Зараз більшість люблять за гроші, влада, престиж, зовнішність або тому що мама з татом порадили. А діти люблять просто так, не за що. Можливо вони не знають життя, не знають, що таке зрада. Так тим і краще. На їхню думку: «життя прекрасне, і все у світі добре». Нету ні воєн, ні кризи, ні сварок, ні бійок. Є тільки добрі люди, пухнасті хмари і собака, яка так ласкаво облизує тобі ніс. Напевно вони виглядають так, ніби одягли рожеві окуляри. Так, це не серйозно. Але не можна ж бути весь час серйозною, нудною, нічим не примітною особистістю. Якщо жити за такого способу життя можна і потонути в сірих буднях одноманітності. Я пропоную, хоча б час від часу ставати дітьми. Нехай для вас стане головне не надбавка до зарплати, а посмішка коханої людини. Адже іноді забути про проблеми навіть корисно!