Вірш "Лев"
Знав людини я, на ім'я Лев,
Грива сильно спускалася, що навіть гріх,
Але в рядах поетів він був хороший
Нічого не скажеш адже, як людина він занадто поганий.
___
Бажав він у прозі мене перемогти,
Але нічого не вийде у нього, адже я великий.
Творю я так, що краще бути, не може,
А він пише так, що гірше стати не зможе
___
Зараз Лев дивиться на мене і зазнає поразки,
А я лише посміхаюся його знищення.
Він переконливо просить мене замовкнути,
А я ствердно прошу не кричати.
___
Раптом він викликав мене на бій
І почалася битва на поразку.
Слово за словом згасало
Рядок за рядком вмирала.
___
Хто здобув перемогу в цій битві?
Ніхто не перемагав, адже не було її.
Всі слова були мною вигадані,
Адже з Левом ми всього лише приятелі
___
Насправді я кидав блеф,
Адже кращий поет з нас це - Лев,
Він найкращий прозаїк з нас двох,
А я, як бачите, вигадник не з простих.