Які зручності і проблеми несуть із собою електронні книги? Говорилка
Електронні книги сьогодні повільно, але впевнено відвойовують все нові і нові позиції у традиційних, паперових книг. Багато зрячі сьогодні воліють, скачавши з Інтернету текст цікавить їх книги, прочитати її на екрані монітора. Але особливо актуальний донині питання для незрячих та слабозорих користувачів ПК, які обмежені у виборі альтернативних джерел отримання інформації шляхом її прочитання.
Для читання електронних книг незрячі і слабозорі користувачі персонального комп'ютера використовують як скрінрідери (програми, що дозволяють їм працювати з ПК, в можливості яких входить і озвучування текстових файлів, електронних листів, веб-сторінок і т. Д.), Так і програми, спеціально призначені для читання електронних книг. Використання останніх видається більш доцільним і прийнятним, бо дозволяє користуватися деякими додатковими сервісами та можливостями, яких немає в скрінрідерах, розрахованих на більш широке застосування.
На сьогоднішній день є два види таких програм. До першого виду належать програми, що дозволяють користувачеві лише читати і, в разі необхідності, редагувати текст. Одна з таких програм - Говорилка, написана Антоном Рязановим. Програма підтримує синтезатори людської мови, що працюють на голосових движках sapi 4 і sapi 5. У більш ранніх версіях Говорилка, що підтримує лише синтезатори, що працюють з голосовим движком sapi 4, існувала можливість вибору читця лише з трьох можливих голосів: Борис і Світлана, що йдуть в єдиному синтезаторі від LH, і Digalo-Микола. У більш пізніх версіях програми з реалізацією можливості використовувати синтезатори, що працюють на голосовому движку sapi 5, вибір синтезаторів істотно збільшився.
Перші версії Говорилка дозволяли одночасно читати не більше трьох книг, відкритих в трьох вікнах програми. У більш пізніх версіях число вікон збільшилася до десяти. Хоча, за великим рахунком, і наявність трьох вікон давало непогані можливості. Наприклад, при бажанні відпочити від читання наукової літератури, переключившись на читання чого-небудь художнього, зовсім не обов'язково запам'ятовувати місце знаходження курсору або видаляти вже прочитаний текст-достатньо, натиснувши Ctrl і цифру від 1-го до 3-х, переключитися в наступне вікно , де і відкрити потрібний текст, завантаживши його в програму.
Навіть ранні версії Говорилка дозволяють відкривати досить великі за розміром текстові файли. Мною були неодноразово завантажені в програму многомегабайтние словники та енциклопедії і навіть десятімегабайтное зібрання творів Олександра Сергійовича Пушкіна. Правда, варто відзначити, що відкриття таких великих файлів відбувається не моментально. На це йде до декількох хвилин часу.
При цьому в ранніх версіях програми в момент відкриття файлу немає ніяких таймерів, що непрацюючого раніше з програмою користувача може ввести в оману: користувач може вирішити, що програма попросту зависла. Однак це не так. Через від декількох десятків секунд, до двох десятків хвилин (залежно від розміру текстового файлу) програма оживає, на екрані з'являється текст. При подальшому завантаженні програми і переходу в те вікно, в якому під час попереднього використання Говорилка був відкритий великий файл, вже не потрібно чекати так довго. Програма завантажується практично моментально.
Не обов'язково також і зберігати завантажені в програму файли на жорсткому диску. Після відкриття тексту в Говорилка, файли можна видалити, що жодним чином не позначиться на їх читанні.
Програма дозволяє при необхідності міняти кодування тексту, розмір і колір шрифту, колір підсвічування, вибирати синтезатор, тембр і швидкість звучання голосу. Вона проста і легка в експлуатації.
З найбільш поширених аналогів Говорилка можна відзначити наступні додатки: Бalabolka, Bookse, Speech, Tom та інші. Всі вони, за великим рахунком, схожі один на одного, маючи не настільки вже значні виключення і відмінності. Але головний їхній недолік на сьогоднішній день - це або повна відсутність можливості переконвертації тексту в mp3, або дуже низька швидкість даного процесу. Деякі з цих програм здатні конвертувати текст в аудіофайли лише в реальному часі, тобто на переконвертації йде стільки ж часу, скільки і на прочитання тексту, що фактично зводить до нуля всі переваги даної можливості.
Сьогодні ж, коли настільки популярні mp3-плеєри та флеш-плеєри, багато з незрячих та слабозорих користувачів ПК воліють слухати книжки не на комп'ютері, а на одному з таких плеєрів. Це і зручніше, так як немає необхідності бути прив'язаним до комп'ютера: можна, надівши навушники, вийти у двір або, підключивши до плеєра колонки, поудобней розміститися на дивані або ліжку. Це і безпечніше для здоров'я, оскільки плеєри не беруть під користувача настільки великим опроміненню та іншим негативним впливам.
