На чому заробляють «вільні» Opera Software? Міфи та легенди
На написання даної замітки мене підштовхнула нужда в анлімітед-доступі до Мережі зі смартфона.
Наші російські оператори пропонують мобільний доступ до безлімітного інтернету поки лише так, що можна використовувати тільки браузери «Опера». Природно, мобільні версії.
Знайшов оптимальний варіант для себе, поставив нову «Оперу», і раптом задався питанням: стільки браузерів, кожен написаний не аби-як, професійно, має при цьому Кросплатформені версії, і взагалі розвивається не по днях, а по годинах ... Ясно, що будь-який з інтернет-переглядачів був написаний не одним червонооким мудрецем за їжу, а зовсім навпаки.
Треба ж на щось утримувати роту голодних програмістів? Звідки беруться гроші у нібито безкоштовних проектів? Так, дистрибутив всіх програм під егідою «open-source» - безкоштовний, ніхто нічого поганого не говорить і камінь у город розробникам не кидає.
Сьогодні у нас на обробній дошці один з безкоштовних браузерів, і я спробую розвінчати лише кілька міфів про нього. Або просто розповім щось, чого ви, можливо, не знали.
Opera Software - найбільший і найпопулярніший (на думку американських аналітиків) «open-source» браузер, який виріс з дослідницького проекту телекомунікаційної компанії Telenor.
Майно компанії «Opera Software ASA» оцінюється в 50 мільйонів доларів і продовжує зростати.
Так звідки беруться гроші і чому підвищуються акції?
Варіант 1Продаж продукту в комплектах поставок інших фірм.
Як це відбувається, і з чого йдуть гроші? Дуже просто! Візьмемо легкий приклад - стільниковий телефон. На стільниковому телефоні в комплекті базових додатків є жаданий браузер. З кожного проданого телефону «Опера»Отримує відрахування на свою користь. Що маємо на ділі? Так і є - Nokia, Samsung, SE, та й будь-який інший виробник намагається впихнути в телефон червоно-білий переглядач сторінок.
Варіант 2: Розміщення рядків пошуку, виділення місця для конкретних інтернет-компаній.
Ви ж всі помічали, що є якась «Яндекс.Панель», рядок пошуку в браузері від російської компанії Яндекс. Живий приклад на відомому бренді.
Варіант 3: Генерація трафіку для операторів за рахунок активності користування браузером більш високою кількістю осіб.
Складно? Нітрохи. Найяскравіший приклад - угоди з знову ж російськими операторами на надання безлімітного інтернету з мобільної версії браузера.
Варіант 4: Тут вже складніше - продаж особистої інформації користувача зацікавленим особам.
Інфаркт для параноїка, але якщо подумати головою, то навіщо спецслужбам або схожим організаціям купувати інформацію, коли на своїх же законних підставах вони можуть дізнатися її самі, без зайвих зусиль? У будь-якому випадку - якщо ви так вже боїтеся за збереження даних, то завжди можна використовувати хитрощі. Наприклад, скандально відомий «Tor» - пакет утиліт для анонімного і зашифрованого серфінгу Павутини. Знайти користувача, а тим більше вилучити його дані, практично неможливо через динамічної підміни адрес і потокового шифрування даних.
Варіант 5: Надання інформації про найпопулярніші перевагах користувачів.
Ну, це вже зовсім смішно, адже такими даними (та у відкритому доступі) розташовують будь пошукові сервіси. Та й взагалі, довго думати не треба - запит «порно» як був п'ять років тому найпопулярнішим, так і залишився.
Варіант 6: Завдяки відкритому вихідному коду програми, її можна розширювати ззовні. Сторонні розробники на добровільних умовах надають в особисте користування тисячі плагінів для будь-яких браузерів. Це дозволяє існувати проекту без витрат офіційного виробника. Тим більше, що котируються продукту також збільшується за рахунок того ж обростання функціоналом.
Мабуть, це все, що можна сказати про можливості заробітку компаній на своїх браузерах.
Як бачиш, пухнастий читач, поки що в усьому світі балом править заробляння на рекламі, від цього не втекти.
Це найбільш ходовий товар, бо він завжди знаходить покупця в особі багатих структур та їх предметів для розкрутки.
