Як правильно фільтрувати інформацію?

«Хто володіє інформацією - той володіє світом», - був переконаний прем'єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль, і навряд чи його можна дорікнути в омані. Зазвичай в якості ілюстрації цієї тези наводять приклад з риболовлею, коли знання про те, де можна наловити багато риби, цінується вище, ніж вудка. На жаль, з тих пір, як британський прем'єр прорік безсмертні слова, минуло чимало часу, і фігурально вода, в якій водяться прісноводні, встигла порядком помутніти. На сьогоднішній день інформації у світі стало так багато, що швидше вже світом володіє той, хто володіє дезінформацією. А всі інші змушені боротися з інформаційними вірусами самостійно.

Коли експерти заявляють, що кількість інформації з кожним роком зростає, вони, як правило, не вдаються в деталізацію. В іншому випадку обиватель вже давно б знав, що у світі щорічно виходить 100 тисяч журналів на 60 мовах, 5000000000 наукових книг і статей, 250 тисяч дисертацій і звітів. З 1950 року інформація подвоюється кожні 10 років, з 1970-го - кожні 5, з 1990-го - щорічно.

Не останню роль у цих процесах відіграв Інтернет. Розробки принципово нового способу зв'язку, що дозволяє миттєво обмінюватися будь-якого роду інформацією, велися в 70-ті роки минулого століття і в СРСР, і в США. Але саме мережа, розроблена Пентагоном, розрослася до масштабів, що охопили всю планету. На сьогоднішній день їй користується близько 57 мільйонів росіян, і з кожним роком їх кількість збільшується. Так тільки за минулий рік зростання російської інтернет-аудиторії склав 22%.

На жаль, практично відразу із засобу спілкування і передачі інформації Інтернет встиг перетворитися ще й у спосіб маніпуляції громадською думкою. Враховуючи високу залученість людей в соціальні мережі та їх довіру до тих людей, з якими вони спілкуються через Мережу, нескладно зрозуміти, чому інформаційні вкидання через Інтернет так ефективні.

...Наприкінці травня 2007 південь Росії сколихнула хвиля чуток про те, що на Волгодонської АЕС в Ростовській області стався вибух реактора з утворенням радіоактивної хмари. Головним засобом поширення чуток став Інтернет. Місцеві жителі обривали телефони МНС, масово скуповували йод в аптеках або зовсім намагалися виїхати куди-небудь подалі.

Чутки про вибух Волгодонської АЕС виявилися дещо перебільшеніЯк згодом з'ясувалося, рятувальні служби України проводили навчання на Запорізькій АЕС, в ході яких був планово зупинений реактор. Це і послужило початковим імпульсом для того, що незабаром звернулося в масову істерію. До того ж, на території поблизу Волгодонської АЕС дійсно була пожежа: згоріли чотири будівельні вагончики.

На думку експертів, в нагнітанні чуток могли бути зацікавлені противники будівництва нових атомних станцій. Вони-то і використовували блоги і форуми як канал лавиноподібного поширення больовий інформації.

...10 січня 2011 відомий Сергій Мавроді в своєму відеозверненні, викладеному в Інтернеті, оголосив про початок нового проекту «МММ-2011», пообіцявши вкладникам щомісячний прибуток в 20%. Ця новина сколихнула не тільки блогосферу, а й влади. Таганрозький міський суд навіть наказав інтернет-провайдерам заборонити користувачам доступ до сайту Мавроді. Проте незабаром в ЗМІ з'явилася інформація про те, що інформація про МММ була всього лише піар-акцією, розрахованої на рекламу фільму «Піраміда», який вийшов у квітні 2011 року.

Сергій Мавроді повернувся, щоб прорекламувати фільм за своїй книзі...Мабуть, найяскравішим прикладом інформаційного вкидання, що мав місце останнім часом, стала історія перекладу російського шкільної освіти на платні рейки. Відома телеведуча і член Громадської палати РФ Тіна Канделакі навіть не полінувалася провести ціле розслідування, присвячене цій темі.

Перша хвиля чуток почалася з публікації, що з'явилася на маловідомому сайті ще в листопаді 2010 року. У статті повідомлялося, що Держдума прийняла закон про переведення лікарень, шкіл і дитсадків з бюджетного фінансування на самоокупність. Тут же говорилося, що з 1 вересня 2011 безкоштовними залишаться тільки кілька базових предметів: російська мова, англійська мова, математика, історія та фізкультура.

Член Громадської палати Тіна Канделакі розкрила головну інтернет-інтригу рокуУ травні поточного року «шкільна сенсація» з'явилася в топі Яндекс-новин, хоча сам список порталів і видань, які опублікували її, не викликав особливої довіри. Паралельно активна робота з розповсюдження вірусу велася в соціальних мережах.

За спостереженнями Тіни Канделакі, повідомлення однотипного характеру з'являлися в першу чергу в соціальній мережі «ВКонтакте» з періодичністю раз на 5-6 хвилин. Всі вони супроводжувалися проханнями розповісти новина друзям або допомогти поширити інформацію. При цьому періодичність появи повідомлень з посиланнями на непідтверджені джерела не залишає сумнівів у тому, що нагнітання відбувалося штучним чином.

Динаміка появи повідомлень, що містять фразу «платна освіта», в Інтернеті і «ВКонтакте» виглядає ідентичною, що вказує на штучне нагнітанняРезультат і реакція аудиторії на новину були настільки значними, що владі довелося відреагувати. На VI З'їзді Всеросійського педагогічного зборів 31 травня Володимир Путін офіційно заявив, що «ні про який перехід на платну освіту в рамках шкільної програми не може бути й мови».

Хтось може заперечити, що передача інформаційного вірусу не завдає інтернет-користувачеві шкоди. Але, перефразовуючи класика, не варто забувати, що якщо повітря нагнітають, значить, це комусь потрібно. Крім того, масове оману навіть в самій вузькій сфері може привести до самих згубних наслідків. Так на початку 90-х років росіяни, не до кінця розібравшись, у чому сенс ваучерів, продавали їх за безцінь спекулянтам замість того, щоб зберегти видані їм акції.

Резюмуючи вищесказане, не можу не погодитися з одним деканом факультету журналістики, який любив казати першокурсникам: «Якщо ваша мама говорить вам, що любить вас, - перевірте це». Цей принцип (що відноситься, зрозуміло, не до відносин з родичами, а до всіх, здавалося б, очевидним фактам) необхідно дотримуватися кожному поважаючому себе інтернет-користувачеві.

Пам'ятайте, що інформація без посилань на авторитетні джерела, як правило, виявляється недостовірною. А наявність цих посилань у тексті вимагає їх ретельної перевірки. Тільки так ви не станете жертвою омани.