Зима білила розвела ...

Зима білила розвела,

Додавши в фарбу срібла,

Її Подруга- хуртовина,

Розфарбувавши, всю округу.

У лісі під ялинки вляглася,

І час потекло не поспішаючи.

Куди поспішати? Коли кругом замети!

Позамітати, всі дороги,

Слідів не видно на снігу.

Тепло в барлозі збережу,

На лапі до весни просплю.

Ведмідь, так думав засинаючи,

І не помітно сніг розтане,

А там дочекаюся, я і весну,

Квітів, кошик наберу,

Своїй подрузі подарую.

Все! Сплю!