«Велика перерва». Як знімали саму добру радянську комедію?
«Велика перерва» - Один з найдобріших, сентиментальних радянських фільмів. Хоча вже давним-давно немає ні робочої молоді, ні вечірніх шкіл, але його хочеться дивитися знову і знову.
А почалося все в 60-х роках з книги Георгія Садовникова «Іду до людей», де автор (сам викладач історії в школі робітничої молоді) описав звичайне життя своїх учнів і колег-вчителів. Книга була далеко несмішної, а десь навіть сумною, але тим не менш досить оптимістичною і життєствердною.
Хтось із керівників «Мосфільму» прочитав її і вирішив екранізувати цю історію. Режисером мав стати Олексій Коренев («Адам і Хева» (1969), «Вас викликає Таймир» (1970)). Незважаючи на те, що в книзі було не так вже й багато смішного, вирішили знімати саме комедію. Автор був проти, але режисер все одно наполіг на своїх ідеях, і «Велика перерва» стала одним із найсмішніших фільмів радянського кінематографа.
В цілому весь сценарій значно відрізнявся від книги. Особливо не збігалися образи головних героїв. Так, наприклад, у книзі герой Євгена Леонова був жінкою, оскільки Неллі (Крючкова у фільмі) навчалася у дев'ятому класі, а її мама - у п'ятому. Петрикина (Биков) був товстим і не дуже симпатичним чоловіком, який без всяких суперечок і умовлянь погодився поступитися першу зміну Ляпішеву (Шаляпін).
Один з найбільш пам'ятних і чарівних героїв Ганжа (Збруєв) взагалі брав участь в одному-єдиному епізоді, коли Нестор Петрович викурював його з туалету, і був лише кволим немічний підлітком. А Тимохіна (Крамаров) і Люськи (Азер) не було в книзі взагалі, їх персонажі режисер придумав вже в процесі роботи над сценарієм. Крім того, не було і любовного трикутника Нестор Петрович-Поліна-Федоскіно. Проте всі ці зміни і додавання лише поліпшили фільм.
У початку 1972 року Олексій Коренев приступив до кінопроб. Перед початком роботи над картиною у нього було всього лише кілька акторів, яких він хотів запросити у фільм без кінопроб. Це були великі люди похилого віку МХАТу Анастасія Георгіївська (вчителька географії) і Михайло Яншин (професор Волосюк). Вони відразу ж без роздумів погодилися взяти участь у цій невигадливій комедії.
Однак це була лише крапля в морі, оскільки персонажів у фільмі дуже багато і належало знайти близько двадцяти акторів на ролі учнів 9-го «А», близько десяти акторів на ролі вчителів, а також безліч акторів для епізодів. Претендентів було багато, але режисер підійшов до питання відбору виконавців з усією можливою відповідальністю, тому склад акторів вийшов настільки органічним і професійним, що створювалося враження, ніби вони дійсно справжні учні та вчителі вечірньої школи.
Дуже важко було підібрати головного героя на роль Нестора Петровича. На цю роль, крім Михайла Кононова, претендував також і Андрій Мягков. Причому Коренев спочатку схилявся більше саме до кандидатури Мягкова, тим більше, що Кононов особливого завзяття до цієї ролі не виявляв, хоча і ходив справно на проби. Однак проблема була в тому, що Мягков тягнув у фільм і свою дружину Анастасію Вознесенську, яку режисер знімати в своєму фільмі бажанням не горів. У підсумку після того, як було відмовлено Вознесенської, відмовився від ролі і Мягков. Кононов ж погоджуватися на роль не поспішав, тому проби встигли пройти ще кілька акторів (Костянтин Райкін, Євген Карельських).
До речі, спочатку фільм називався зовсім не «Велика перерва», а «Пригоди шкільного вчителя». Однак після того як замітка про зйомки фільму була надрукована в газеті «Вечірня Москва», в Міністерство освіти посипалися скарги з усього Радянського Союзу від обурених вчителів. Багато хто вважав образливим, що про їх нелегку і серйозна праця зніматимуть легковажну комедію. У підсумку Коренєва викликав до себе міністр освіти М. Прокоф'єв.
Однак режисерові вдалося-таки переконати міністра, що у своєму фільмі він і не думав насміхатися над вчителями, а навпаки метою фільму є звернути увагу на необхідність шанобливого і шанобливого ставлення до професії вчителя. Міністр з ним погодився, але назва все-таки попросив змінити. Буквально на наступний день Коренев оголосив у знімальній групі конкурс. Тому, хто придумає нову назву фільму, була обіцяна пляшка коньяку. Конкурс виграв оператор Анатолій Мукасей, який запропонував назвати картину «Велика перерва».
Зйомки почалися в кінці березня і проходили не тільки в павільйонах Мосфільму (де були збудовані декорації класу, квартири головних героїв), а і в реальних місцях (Шинний завод, одна з московських шкіл).
6 квітня 1973 зйомки фільму були закінчені, а вже 29 квітня-2 травня відбулася прем'єра фільму. Під час його показу вулиці радянських міст вимирали. Успіх картини був приголомшливий!
