«І як ви обходилися без комп'ютерів?» Хочете, розповім?

Питання це мені задало чарівне юне створіння, яке я намагався навчити азам англійської мови (правда, надовго мене не вистачило). Я став розповідати і через кілька хвилин замовк. Чому? У свідомості цього тямущого, але відчайдушно ледачого дитини, просто не вкладалося, що колись могло же не бути комп'ютерів. Чадо не розуміло реалій більш пізніх часів і задавало настільки ж чарівні по наївності питання, наприклад: «А навіщо потрібні були пейджери, коли є мобільники?» ... Бог з ним, з цим ребеночком- тим більше, що у мами з татом вистачало грошей, щоб оплачувати лінь власної дочки. А тих, кому дійсно цікаво, як же ми обходилися без комп'ютерів, я запрошую в своє недавнє минуле. І було-то це всього двадцять років тому.

Живі перекази, а віриться насилу.

А. С. Грибоєдов