Як створюються шедеври? Секрети поетичної кухні
- Хто там?
- Відкрий! Це я, твоя муза.
- Нарешті, зачекався уже. Стільки всього в голові роїться, а тебе все немає. Як я радий!
- Тільки ось цих телячих ніжностей не треба. Макіяж обслюнявіл, туніку пом'яв.
- Та ти б без туніки була. Зірки кіно та естради просто з сукні вистрибують, щоб пропіарити свої силіконові принади. А тобі при твоїй сліпучої краси оголюватися зовсім не гріх, а навіть сам бог велів.
- Про Аполлона говориш? Не знаєш ти його. Це він у вільний від роботи час на кіфарі бряжчить і пісеньками фривольного змісту дурочек-німф псує. А з підлеглими у своєму Відомстві Мистецтв просто звір. Роботою завантажив по саме нікуди, постійно нові сценарії акцій розробляє, а ми їх здійснюємо. На службі все дрес-код дотримуються: туніка, сандалі, ліра. Ми з її допомогою зв'язок здійснюємо і пересуваємося. А серед людей доводиться її на собі тягати, щоб не привертати увагу. Важезна, зараза, я її біля входу в під'їзд залишаю. Навряд чи кому вона сподобається.
- Що принесла, дорогенька? Поему?
- З глузду з'їхав? Хто ж її в наш час подужає до кінця прочитати? Віршик невеликої про страждання на грунті розставання, щоб читачам довго мізки не пудрити.
- А може, про любов неземну напишемо?
- Щас! Кому вона потрібна на цій планеті? Краще про найбільшу земну цінність - про гроші.
- Муза !!! Не соромно?
- Це тобі має бути соромно в драних джинсах ходити. Весь твій інтелект сумнівною потужності через дірки просвічує, ніякої загадки в тобі немає. Молодий ти ще, наївний, на високу поезію тебе тягне, а час не те. Нині модно гроші любити.
Он метри пісенної лірики Сіскін-Масіскін і Мочілін-Всортіров не напружує, а живуть розкошуючи. «Мусі-пусі, тра-ла-ла, люби мене - і всі справи» на вірші Сіскіна-Масіскіна вся країна співає.
А ця забійна пісня з фільму жахів «Справедлива приватизація»: «П'ятнадцять претендентів на один пакет акцій, йо-хо-хо-хо! Бос наказав мочити по одному »! Мочілін-Всортіров на ній ім'я як поет-пісняр собі зробив. Та й стан теж.
Олігархи на свої тусовки хор Турецького запрошують її виконувати і самі підспівують. Дуже вона їм по серцю припала. Втім, сам вибирай, про що писати. Сьогодні особливий день - про що напишеш, те й отримаєш.
- Радиш щось про гроші скласти?
- Як хочеш. Давай, дружок, надихайся, а то мені ще й до обох знаменитостям встигнути треба.
- А в гаманці моєму котрий рік поспіль
Купюри НЕ шарудять, монети не дзвенять.
Ну от, знову я про хворе. Дурницю написав.
- Зате реалістично. Ти ж не Роман Абрамович і навіть не бідний в'язень Міша Ходорковський. Не подобається? Твори заново.
- Я у світлому майбутньому своєму, коли пора прийде,
Масіскіну борги віддам. Всортіров почекає.
- Так, відразу видно, рубати капусту - не твій коник. Але, раз взявся про мані писати, напружся наостанок і зав'язуй вже з цим світовим злом. Та не Стогни глибоко - шви на джинсах остаточно розповзуться. Якби сталося таке сумне подія - і всі наші з тобою праці підуть прахом. Боюся, градус твого натхнення до нуля за Кельвіном впаде. Ну, що там у тебе ще назовні проситься?
- Квиток лотерейний купив я одного разу
І виграв раптом джек-пот.
Від щастя пронос пройняв, адже не з кожним
Трапляється це. Не всім так щастить.
Ось це так!
- Ти про джек-пот або про діарею? «Не всім так щастить»?
- Музочка, про джек-пот, звичайно. Тепер він мій? А пронос іншим разом. Гаразд? Але тільки без шкоди моїй репутації поета і людини!
- Домовилися! Отримай свої кровні. Задоволений? Ну, поки що.
- Юркнула ... Треба ж ще придумати, куди ці деньжищи подіти ... Стукає. Забула щось? Боже мій, два мордоворота!
- Це пограбування. Бабки жени, не те мізки вибив!
- Муза, повернися !! Давай краще про любов неземну !!!
- Кликав? Вибач, у Мочіліна-Всортірова затрималася. Ледве гідну його таланту суму підібрали. Ні любові, ні душевних достоїнств не просив. Гроші, каже, надійніше. А що це ти втрачений якийсь?
- Муза! Пограбували! Всі годину назад нажите нашим з тобою непосильною працею бандити забрали. Навіщо тільки на гроші мене підбивала!
- Так треба було. Пояснюю. Це були наші люди. Я ж тобі сказала - сьогодні особливий день. Акцію фірма проводить з активізації творчості вашої пишучої братії. Через емоційний стрес. Для всіх поетів акція по одному і тому ж сценарію: подарунок від фірми, пограбування, шок. Аполлон каже, що талант запалюється від душевних переживань.
Для тебе отримати в подарунок любов неземну і тут же її втратити було б смерті подібно. А нам же треба зберегти твій талант для нащадків.
- Тому на гроші вмовила?
- Саме так. Бачу, потрясіння не минуло для тебе безслідно. Творити хочеться? Дозріває поки, а я до Мочіліну-Всортірову навідаюсь. Либонь, після пограбування мочить гіркими сльозами свій сортир. Зате який поетичний шедевр ось-ось видасть!
А там вже і Сіскіна-Масіскіна пора настане обдаровувати і засмучувати. В результаті приголомшливі мусі-пусі повинні у нього вийти. Хіт нового сезону! Швиденько його зварганити - і я знову до тебе. Кручуся, як білка в колесі.
- Вертайся. У мене вже задум дозрів. Напишемо всупереч усьому поему радості, нехай не для сучасників, а для нащадків, - гімн життю в нашій дивній країні.
