"Ми в 2012 порвемо!" - Відгук про концерт 29.01.2012 Валентина Стрикало
Прийшов десь в 9, виявилося можна було сміливо на пів на десяту приходити: місце собі займати особливо не потрібно було, та й концерт розпочався пізніше обіцяного. Від метро Героїв Дніпра добиратися від сили 15 хвилин пішки. Народу під баром було не багато: всього кілька рядів (будучи багато чув про "тисячниках" я був злегка здивований: столиця все-таки, та й паб ще вміщував в себе). Дівчата шепотілися між собою, що був присутній хтось дурнев.
Першим питанням, яке приходить в голову коли заходиш спливає: "де сцена?". І як з'ясовується бар розмістили між сценою і залом. Такий ... я ніде ще не бачив: чому б тоді не розмістити там же кухні з парашею ?! Та й до того ж для мене, як для виконавця теж, занадто велика відстань до залу, потрібен більший контакт.
Атмосфера на концерті була хороша і хоча б заради цього варто було на нього йти. Народ співав кожне слово від початку і до кінця, а дівчата верещали так, що вуха закладало. І в такі моменти коли ти співаєш і всі співають, ти стрибаєш і всі стрибають відчуваєш щось особливе: начебто все в цей момент переживають одне й те ж почуття, відчуваєш якусь спільність і єднання духу. Заради таким моментів варто жити.
Однак до концерту і після оного публіка роз'єднана, а особливо важливих Піх папіки відвозять на машинах. Як співав макаревич - "і тільки в мені одному вони бачили одного".
+Шкода, що не заспівали пісню "мама, мама".
Взагалі щось у цьому є таке: проорать від душі всякі свідомо дурості. У тій же попсі все морщать носики від нісенітниці текстів, але от якщо заздалегідь оголосіть, що це нісенітниця, то ніяких претензій вже немає і "всім можна"=)
Що ж стосується групи, то як група вони не виглядають, а виглядають саме "Стрикало і акомпанемент". За відкритості людям, по привабливості Стрикало на першому місці, на другому барабанщик з басистом і на останньому гітарист з кислою міною. Нету відчуття, що кожен про ... ає від того, що робить. Так, Валентин викладається, "тримає зал" і все таке, але мабуть і йому починає набридати з концерту в концерт "по накатаній". Загалом потрібно рости, перевершувати самого себе, хоча це і найскладніше.
А в цілому я дуже зарядився живою енергією, позитивними емоціями, тин спиритом коротше, так що якщо бажаєте того ж - приходьте на концерти Валентина Стрикало в найближчі пару років так точно.
29.01.2012, Докер паб, Київ
