Цикл "Спалахи розуму або Щоденник Людини" частина перша.
- Здрастуй ........ скажи хто ти?
- я людина, а ти хто.
- а я твоя душа :)
....
- моя Душа? але як я дізнаюся це, адже я не бачив тебе не бачив навіть себе, лише відображення в дзеркалі ...
- Ти не бачив себе ...... як же ти дізнаєшся своє серед чужих?
- А у мене є що щось своє?
- Почнемо з тіла .. воно вже точно твоє!
- ТЕло..не думаю мені адже його дали.
- Добре ... розум?
- Розум це виховання, навчання.
- У тебе є я!
- А що є душа?
- Душа це ти!
- Не розумію ..
- Вірніше не дізнаєшся ...
- Може й так .. душа це для мене занадто образно.
- Тоді відповідай .. ніж ти любиш?
- Тілом.
- Хіба тільки тілом?
- Серцем.
- Ти говориш про кров-гонном органі?
- Ні ... серцем ... як ще назвати місце де народжуються почуття.
- Давай поки .. назвемо це місце душею ...
- Можна назвати чим завгодно .. але ж суть не зміниться від назви.
- Ні, не зміниться ...
- Душа .. щоб її побачити треба на неї подивитися, відчути
але не очима а почуттями ... в тобі є точка .. тепла .. і дуже яскрава ...
- А як дивитися почуттями ...?
- Ти ж відчуваєш голод, чуствуешь ніжні дотики, от і відчуй цю точку.
- Просто сидячи на стільці .. я не відчуваю точки ... Але ... щось є
я не можу визначити де ця точка знаходиться, але вона в мені ....
- Вірно це і є ти .. твоя суть!
- Добре допустимо .. що це Дуща .. і що?
- Взагалі нічого ... це просто ти ... і там де таке-ж
тепло, там ТВОЄ ...
- Моє ...
