Тадж-Махал Палас: який готель називають «Перлиною на березі Аравійського моря»?
Все почалося з мідною таблички, прибитої на вхідних дверях належав англійцям готелю «Ватсон», який наприкінці XIX в. був одним з кращих в Індії. На табличці значилося: «Тільки для білих». На неї і вказали індусу, який хотів зустрітися в готелі зі своїми діловими партнерами.
Звали його Джамсетджі Нусерванджі Тата. Нащадок зороастрийских священиків, що успадкував невелике торговельне підприємство в Бомбеї, Тата навчався в Англії, слухав лекції історика і письменника Т. Карлайла, який любив повторювати: «Нація, яка придбає контроль над залізом, буде контролювати і золото».
Тата був членом руху свадеші, який виступав за економічну незалежність Індії, і сприйняв слова Карлайла як керівництво до дії. Турботи про створення власної сталеливарної імперії не заважали йому думати і про інші види бізнесу, але займатися готелями він не планував. Рішення побудувати власний готель він прийняв після того, як йому «вказали на двері» в «Ватсона».
У 1898 р був закладений перший камінь «Тадж-Махал Паласу». За задумом Тати, готель повинен був бути найбільшим і розкішним у світі. У справах сталеливарної імперії Тата багато їздив по Європі та Америці і знав толк в готелях.
Готель вирішено було будувати на набережній Аполлона - так називався бомбейський променад. На будівництві Тата вирішив не економити. Проект готелю-палацу, увінчаного величезним куполом, з архітектурної точки зору представляв собою фантастичне змішання індійського та вікторіанського стилів, флорентійського ренесансу і мавританських мотивів. У 1902 р Тата сам з'їздив до Європи закуповувати все необхідне для внутрішнього оздоблення палацу. У Парижі познайомився з Ейфелем, автором знаменитої вежі, і замовив йому 10 ажурних металевих колон для бального залу свого готелю.
Готель «Тадж-Махал Палас» був урочисто відкритий 16 грудня 1903 Колони з оніксу, дорогоцінні шовкові килими ручної роботи, велика кількість дорогих кришталевих люстр вражали розкішшю і бездоганністю смаку. Це було перше громадська будівля, оснащене електричним освітленням, самої сучасною сантехнікою, пральні з електропрасками і навіть якоюсь подобою кондиціонера - повітря в кімнати подавали по трубах, обкладеним льодом.
В Індії звістку про новий розкішному готелі на узбережжі Аравійського моря поширилася миттєво. З усіх куточків величезної країни в Бомбей стали приїжджати махараджі, щоб побачити його пишність. Для службовців «Тадж-Махал Паласу» - вони всі пройшли навчання в європейських готелях - були розроблені особливі правила поведінки. Як, приміром, повинен вести себе портьє, коли махараджа прогулюється в холі зі своїм улюбленим тигром на повідку? Відповідь: так само, як якби махараджа був без тигра.
У 1905 р готель отримав міжнародне визнання. Тут зупинився британський король і імператор Індії Едуард VII з дружиною Олександрою. Щоб готель був видний з моря - королівське подружжя прибула в Бомбей на есмінці - його купол, прикрашений британським прапором, був вперше підсвічений електричними прожекторами. Довгий час готель залишався єдиним підсвічується ночами будівлею Бомбея. Тата міг собі це дозволити - він володів першої в країні електростанцією.
У лютому 1917 р у великому бальному залі готелю відбулася знаменна подія: на честь махараджі Біканера був організований банкет, на який прибули 200 махараджів з усієї країни. Ніколи більше в одному місці не збиралося стільки коронованих осіб. Тата міг бути задоволений: сусідній з «Тадж-Махалом» «Ватсон» був осоромлений. З нього в «Тадж», так називали готель англійці, перевели свої корпункти журналісти провідних зарубіжних газет і навіть перебралися такі вірні постояльці «Ватсона», як письменники Моем і Олдос Хакслі.
Причиною масового переїзду в «Тадж» журналістів було те, що його обрали своєю штаб-квартирою прихильники духовного лідера індійців Махатми Ганді. Серед них була і поетеса Сароджіні Наїду. Близька подруга Ганді, через своїх переконань вона часто потрапляла у в'язницю. 30 років «Тадж» служив їй практично другим домом - для неї завжди тримали вільний номер з видом на море. У цьому номері Ганді разом з Неру регулярно зустрічалися з представниками Великобританії, щоб обговорити умови надання Індії незалежності.
Такий же номер довгі роки був зарезервований і за Рутто джин, першою красунею Індії, проти волі батьків вийшла заміж за нікому тоді не відомого Мохаммеда Алі Джина, який був набагато старший за неї. Пізніше цей не менш відомий, ніж Ганді, борець за незалежність заснував державу Пакистан.
«Тадж-Махал Палас» став і культурним центром Бомбея. До Другої світової війни в його залах виступали всі знамениті британські симфонічні оркестри та американські джазисти.
Який очолив промислову імперію батька, перлиною якої вважався «Тадж-Махал Палас», син Дограбаджі Тата був шанувальником Дюка Еллінгтона. Музикант не раз був особистим гостем Тати-молодшого. У роки війни в «Тадж» по неділях виступав скрипаль Мелі Мета з маленьким сином Зубін Мета, що став згодом одним із самих іменитих диригентів світу. Ці виступи Мета в «Тадж» не пропускали лорд Маунтбаттен і його дружина, закохана в Неру. Не без її участі Луї Маунтбаттен, правнук королеви Вікторії і останній віце-король Індії домігся того, що ідеї Неру про незалежність Індії були втілені в життя. 15 серпня 1947 в «Тадж» лорд Маунтбаттен прознес промову, в якій від імені Британської імперії попрощався з епохою, що визначила і вигляд готелю.
На хвилі нових настроїв зазвучали пропозиції знести стару будівлю і звести на його місці більш сучасне. Ці плани викликали бурю протесту у жителів Бомбея. На захист «Таджа» виступив Альфред Хічкок, Вів'єн Лі і Грегорі Пек. Готель все-таки модернізували, але його унікальний архітектурний стиль був збережений.
У 1960-і роки одночасно з ідеями хіпі молодь охопила нова мода - на індійську культуру. У 1966 р Д. Харрісон, зупинившись в готелі під ім'ям Сема Уеллса, кілька місяців брав уроки гри на гітарі у знаменитого індійського музиканта Учителю Шанкара. Кількома роками пізніше в «Тадж» зупинялися Джон Леннон з Йоко. Це був перший візит Леннона в Індію. Одного разу він їздив слухати лекції гуру Махаріші Махеш Йоги в монастир м Рішікеш. Розчарувавшись і в гуру і у безглуздій аскетичности, який той вимагав від Леннона, він утік від свого наставника в «Тадж».
З Йоко Оно Леннон, по суті, зазначив в «Тадж» медовий місяць. Про їхній приїзд в Бомбей стало відомо шанувальникам «Бітлз», і службовці готелю насилу обороняли вестибюль від фанатів, безуспішно намагаються побачити своїх кумирів. Безуспішно, бо знаменитий «бітл» зі своєю дружиною жодного разу не покинули номер за всі ті 5 днів і ночей, що провели в готелі. Все, що їм було потрібно, вони замовляли по телефону і просили залишати замовлене біля дверей. Навіть покоївки жодного разу не змогли зайти в їх номер.
У 1970-ті роки «Тадж» був розширений: до нього прибудували сучасну вежу, в готелі стало в два рази більше номерів, з'явилися нові ресторани. Розширилася і готельна група «Тадж». Легендарні індійські «Рамбам Палас» в Джайпурі і «Лейк Палас» в Удайпурі стали першими готелями, завоювали під егідою «Тадж» всесвітню славу.
Сьогодні до групи входить 57 готелів в Індії і ще 13 - по всьому світу. Однак «Тадж-Махал Палас» залишається флагманом групи. Імена в «золотий книзі» і фотографії знаменитостей в холі тому підтвердження. Це зірки усіх континентів, усіх рас і віросповідань. Для них цей готель з видом на Аравійське море - щось більше, ніж розкішний готель з бездоганним сервісом, це - символ космополітичного Бомбея, про який мріяв її засновник Джамсетджі Нусерванджі Тата.
