Навіщо придумали вихідні?
Нарешті закінчилася трудовий тиждень. Останні години на роботі тягнутися неймовірно довго. Взагалі, п'ятницю пора робити скороченою завжди, а не тільки перед святом. Не встигаєш відпочити. Та й вихідні пролітають досить швидко, хоч ти їх проводь пасивно, лежачи на дивані або сидячи в зручному кріслі перед телевізором, хоч активно, прогулюючись по парку, виїжджаючи на природу. Можна, звичайно, сходити в кіно, театр чи на концерт, як варіант - в гості, в баню, на тусовку або тупо, купити ящик пива і всістися перед телевізором, насолоджуючись активністю інших, дивлячись спортивні змагання.
Та набридло так жити, не встигнеш толком розслабитися, як знову на роботу. Багато ходять на роботу як на свято, для таких - на свято, як на роботу. Комусь скрізь однаково добре, до балди, що на роботі відпочивають, що вдома. І грошей на все вистачає і часу купа. Ходять - посміхаються, радіють життю. Вихідні для них - можливість затаритися по-повній в гіпермаркеті, та в бутиках численних отоваритися. Туди-сюди, ходять, їздять, біжать, метушаться все життя, все чогось не вистачає постійно, всього мало. Не встигнуть придбати обновки, як тут же розчаровуються, знову хочеться чогось новенького.
Добре бути артистом, гастролі, концерти, фестивалі, конкурси. Нові міста, знайомства, враження, квіти, подарунки, оплески, тобто суцільний позитив, та ще за це гроші отримують. Ну, звичайно, вони скажуть, що це не легка праця. Треба постійно підвищувати майстерність, міняти репертуар, здобувати нові концертні костюми, записувати альбоми, стежити за формою, відмовляючи собі багато в чому і т.д.
Так, публічне життя приваблива, не у всіх так вийде, та, в принципі, далеко не всім це й потрібно. Ось, наприклад, сусід, все життя, всі вихідні їздить або ходить на риболовлю. Нічого більше мужику не треба. Єднання з природою, медитація, ніхто тебе не пиляє, що не свербить, а благодать яка, ні з чим не порівняти. І відпустки чекати не треба, йому такий відпочинок краще всяких там Париж і Канар. Молоток.
Тут, сьогодні, зайшла сусідка по фірмі, з турагентства. Як почала лунати про чудеса і красу всього світу, заслуховуватимеш. То про Дісней-Ленд, то про цілющі джерела, то про міста і села заморські, отетеріти, живуть же люди. Послухав, по-посміхався разом з нею і додому захотілося. Дружина вечерю зробить, як завжди, пальчики оближеш, подивимося який-небудь остросюжет по телеку і в ліжечко, на м'яку подушечку, та в обнімочку, та в подмишечку упрешся і солодко заснеш, під враженням очікуваного завтра.
Навмисно не буду нічого планувати, а то задумаєш, а раптом не вийти. Як бувало, тільки куди-небудь зберемося - бац! У тещі змішувач зламався або хтось попросить у чомусь допомогти. Перебрати всю рідню і рідню рідні, так обов'язково у когось в ці самі довгоочікувані вихідні щось намічається. Спробуй, відмов, потім тобі ж гірше буде. І плентаєшся, часто без усякого бажання на сабантуй.
Давненько не виходить самому себе надати, дістали всі і все. Ех, ма, та провались воно все пропадом, завтра поїду в аква-парк, ні, краще в Заповідник, хоча, друг давно кличе на дачу відірватися. Та ну його, знаю, чим все скінчитися, у понеділок з головним болем на роботу доведеться йти.
Ось так і життя минає, навіщо я народився на цей світ? Невже так і не відпочити толком. Так, ладно, жартую, все нормально. Це я так, між іншим. Вихідні це - чудово. Треба все-таки гарненько подумати сьогодні, як їх краще провести, щоб запам'яталися і своїх порадувати, не знаю поки що, але попереду - цілий вечір і вся ніч.
А ранок вечора мудріший. Гаразд, закінчую цю тягомотину, а то на позіхання стало тягнути.
