Яким було грошовий обіг в перші роки Радянської влади? Частина 5
У результаті проведення другого етапу грошової реформи фінансова система СРСР (якому ледь виповнився рік) значно зміцніла. Примітно, що на 1 січня 1923 року в зверненні було всього 3% червінців від загальної грошової маси, а до 1 жовтня питома вага нової грошової одиниці піднявся до значних 74%.
Природно, незабаром пішов заборона на використання в країні іноземних грошей і царської монети. Крім того, з літа 1923 плату робітникам і службовцям стали видавати виключно червінцями.
Після зміцнення грошової системи з'явилася ще одна трудність. Справа в тому, що за офіційним курсом на 1 січня 1923 паперовий червінець обмінювався на 17500 рублів совзнаками зразка 1922 року. Тобто людині часто треба було розміняти свої «великі» гроші на більш дрібні. Це породило новий вид нехитрих спекулятивних послуг - за розмін червінців на радзнаки бариги вимагали від 100 до 200 рублів. Совзнаками, зрозуміло. Дійшло до того, що в деяких місцях службовці навідріз відмовлялися отримувати зарплату в стабільних, але незручних червінцях. І з цим слід було щось робити, бажано швидше.
У цей час з'явилися ерзац-гроші, тобто великі підприємства стали з власної ініціативи друкувати так звані розрахункові квитанції. Природно, вони мали номінал в частках червінця і приймалися до оплати тільки на певному підприємстві. На ці квитанції, приміром, можна було пообідати у відомчій їдальні або що-небудь придбати в магазині робітничого постачання.
Деякі заводи пішли ще далі. Для того щоб забезпечити довговічність своїм «грошам», вони почали виготовляти їх з кольорових металів або їх сплавів. Наприклад, на 2-й Державної шорно-футлярной і чемоданний фабриці в Петрограді в 1922 році виготовляли з міді знаки номіналом в 5 копійок і 5 рублів. З жовтого сплаву тут карбували 3 рубля, а з алюмінію - 1 рубль. Підприємство, що називається, не зупинилося на досягнутому і потім виготовило з дешевого і доступного алюмінію розрахункові знаки номіналом в 1, 2 і 3 копійки. Зараз ці сурогатні гроші є бажаними предметами в колекціях багатьох нумізматів.
Безумовно, така самодіяльність у фінансовій сфері не могла тривати довго. Тому Рада Народних Комісарів випустив спеціальну постанову, в якому пояснювалася політика держави з приводу сурогатних грошей. Одночасно з цим прискорилася підготовка до випуску нових радянських монет.
Цікаво, що для перших випусків були збережені всі параметри монет, що карбувалися до революції. Тобто вага, метал, проба. Примітно, що одночасно з випуском срібної монети в 1921 році надрукували і державні бони номіналом в 1, 2, 3, 5 і 50 копійок. Це зробили для того, щоб подолати труднощі з розміном. Відомо, що багато недовірливі громадяни, отримуючи срібні монети, частина з них продовжували складати в кубушки, не вірячи в намечавшуюся стабільність.
Перші монети містили символіку РРФСР. Але ось в 1922 році утворився Союз Радянських Соціалістичних Республік і виникла необхідність у випуску грошей для нової держави.
