Яким було грошовий обіг в перші роки Радянської влади? Частина 6
22 лютого 1924 населенню повідомили про карбування і наступному введенні в обіг нових срібних і мідних монет. Природно, з символікою СРСР, а не РСФСР. 26 лютого цього ж року перші монети цього зразка надійшли у великі московські магазини, а на наступний день покупцям стали щосили видавати здачу «свіжої» радянської дрібницею.
Примітно, що спочатку також вирішили скористатися технічними параметрами дореволюційних грошей. Можете порівняти: 1 копійка царської Росії має такі ж вага і розміри, що і мідна копійка СРСР зразка 1924 року.
Для подальшого впорядкування грошової системи молодої держави з 10 березня 1924 почалося вилучення совзнаков у населення. Але не примусове, а добровільне. Вилучаються гроші куплено у населення за курсом 1 новий рубль за 50000 рублів совзнаками. Не дуже, може, й справедливо, але добре хоч, що викуповувалися.
До 1 липня 1924 викуп совзнаков закінчився. Відповідно, розширювалося поширення срібної монети. До цього часу в обороті її перебувало 21,5 мільйона рублів. Але й цього не вистачало! Тому довелося вводити в обіг мідну монету, а також монети більш високих номіналів - 50 копійок і один рубль. У зв'язку з великим попитом на нові монети їх випуском займалося відразу кілька підприємств в країні.
До цього часу радянська влада отримала визнання у багатьох держав. У тому числі і у Великобританії. Тому замовлення на чеканку срібних полтиника з датою «1924» розмістили на Монетному дворі в Бірмінгемі. Тут же випустили і першу партію мідних п'ятаків, які потрапили в СРСР у грудні 1924 року.
У зв'язку з великими розмірами СРСР Далекий Схід потрапив в сферу єдиного грошового обігу тільки до 30 січня 1925. А до цього тут ходили і гроші РРФСР, і царські монети, і валюта. Острів Сахалін включився в систему ще пізніше - в 1926 році. І то лише частково, тому що південна його частина продовжувала належати Японії.
До початку 1925 року в Радянському Союзі в обігу перебувало срібних монет на 73,5 мільйона рублів, мідних - на 1,4 мільйона. Цього року прийняли рішення про випуск полукопеечних монет. Вони також зберігали вага і розміри дореволюційних монет того ж номіналу. До жовтня 1926 полукопеек випустили в обіг на суму 161 000 рублів. На цих монетах значилася дата «1925». А ось в 1927 і 1928 роках в обіг викинули трохи полукопеечних монет, і тепер вони (з цими датами) є певною рідкістю нумізматики.
Тут виникла ще одна проблема. По-перше, мідь була дефіцитним товаром. Вона і зараз коштує досить дорого. А на той момент, на жовтень 1925 року, маса чистої міді, яка перебувала у населення, склала 460 тонн! Тобто мідні гроші були ще й важкими в прямому сенсі цього слова.
В результаті пошуку нових матеріалів для монет був запропонований і схвалений наступний склад: 95% міді і 5% алюмінію. Цей сплав виявився вдалим і протримався у виробництві більше 30 років.
Переклад монетної системи на новий матеріал відбувався поступово. Срібні рублі припинили випускати в 1924 році, полтиники - в 1927 році. А ось монети номіналом 10, 15 і 20 копійок трималися довше інших. Вони в сріблі випускалися до 1931 року. Правда, останні три види в 1931 році карбували в маленьких обсягах, і тепер багато знавців відносять ці монетки до самих рідкісним радянським екземплярам.
