Видавнича справа в Баку

У 1864 році в Баку було організовано Вірменське благодійне товариство, чиїми зусиллями в 1870 році була створена перша вірменська друкарня, де літерами, перевезеними з тіфліської друкарні, була надрукована книга «Прохід індіанців через безлюдні острови» в перекладі Аваг Григоряна (1872), чотири випуски пісняра «Соловей Вірменії» (1874), «Вибрані байки» Мхитара Гоша, Олімпіана і Езопа, переклад батька Хорена Мірзабекян (1878), звіти благодійного товариства. З 1874 року діяла друкарня «Малафянц і Ко», а з 1876 року - друкарня Гасабянца.

У 1880-х роках в Баку відкрилися друкарні С. Тер-Ованісяна та Олександра Гасабяна, а в 1890-х роках - друкарні С. Шахбазяна і «Арора». Для останньої з Константинополя доставили шрифт «Арамян», завдяки чому виникла можливість друкувати розкішні видання, наприклад, ілюстровані календарі «Арора» (1893-96). У довідковій літературі згадуються також друкарні Гюлбасаряна і «Братів Казарян». Деякі з них, зокрема друкарні Шахбазяна і «Арора», функціонували до 1920 року. На початку XIX століття в Баку діяли друкарні Н. Ереванянца, М. Антонянца, А. Тараян, Л. Мірзояна, К. Хатісяна, «Арцваберд», «Арамазд», братів Карапетян. Вірменські книги та періодичні видання друкувалися також в друкарнях «Труд», «трударів», «Баку» і інших не вірменських друкарнях.

Завдяки Вірменському благодійному товариству Баку, в місті був заснований також музей, де збиралися рукописи, стародруки, архіви вірменських діячів. У 1870 році відкрилася вірменська бібліотека, при якій, починаючи з 1880 року, діяв читальний зал. У бібліотеці в різні роки працювали письменник Ширванзаде та історик Лео (Аракел Бабаханян). У 1914 році бібліотека налічувала 21 800 книг, отримувала 68 періодичних видань. У 1894 році при бібліотеці був створений літературний фонд.

У загальній складності в 1872-1920 роках в Баку було видано близько 300 найменувань книг, підручників, довідників. В основному вони були видані на ашхарабар (новоармянском мовою).

*

сайт «baku.am»