Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 10-11 вересня? «Вагітний», «Коломбіана» та ін.
Нинішня Кінотиждень пройде за принципом «кожній тварі по парі». Звучить грубувато, але в наявності протистояння двох команд. У складі першої, вітчизняної, знаходиться комедія «Вагітний» з Галустяном та Дюжевим, а також драматична літа Авдотьї Смирнової «2 дня». На боці умовного противника виступають дві американські стрічки: бойовик Олів'є Мегатона «Коломбіана» за участю Зої «Нейтірі» Салдани і документальний тривимірний проект «Народжені на волі». Осібно в даній сутичці виступає німецька романтична картина «Спокусник», одноосібно зіграна і поставлена Тілем Швайгер. А тепер детальніше:
1. «Вагітний» (2011)
Режисерові Сарік Андреасяном не звикати «соромливо тирити» чужі ідеї. Спочатку були «Лопухи», нічтоже сумняшеся здерті з американської комедії «Тупий і ще тупіший». Потім був ремейк радянського кінохіта «Службовий роман. Наш час ». Тепер ось переробка на російський лад «Джуніора» Айвена Райтмен. Що цікаво, «піпл» продовжує «хавати», і графік у Сарика розписаний на два роки вперед. Чи то ще буде.
Вагітний мужик - це вже кумедна ситуація. І хоча пузатий Дюжев насилу може змагатися з «розривом шаблону» при вигляді залетів Арнольда Шварценеггера, його пригоди на ниві простих материнських радощів цілком глядабельних. Тим більше що в парі з ним присутня Михайло Галустян, якому теж хочеться слави коротуна Денні ДеВіто. Ну хоч трішки. Для купи додамо нашого фіна Віллі Хаапасало, Смірнітського, поголубевшіх КВН-щиків з Пітера і Світлану Ходченкову, яка з мимри перекваліфікувалася в прокурора.
До слова, той же «Джуніор» у прокаті США з тріском провалився. Глядачі не пробачили «Залізному Арні» недоречне загравання з іміджем Термінатора. У Дюжева як такої імідж відсутня в принципі, тому йому подібна поведінка пробачити. Лаяти фільм заздалегідь не буду, хоча дуже хочеться. Нехай глядач сам вирішує, бути йому «лопухом» чи ні.
2. «Коломбіана» (Colombiana, 2011)
Знання породжує сумнів. У тих, хто не знайомий з прізвищами Мегатон і Бессон, їх нове спільне творіння занепокоєння не викличе. Глядач же, навчений гірким досвідом третього «Перевізника», відразу запідозрить недобре.
Немає нічого поганого в тому, що Бессон, нехай і в якості продюсера, вирішив розвинути власну ідею, зачатки якої були їм закладені у чудовій кримінальній драмі 1994 року «Леон». Звичайно, для повноти образу слід було докласти всіх зусиль і запросити на головну роль в «Коломбіане" не чорношкіру красуню Зої Салданья, а подорослішала Наталі Портман. Але, враховуючи, що Портман після «Чорного лебедя» є пташкою високого польоту, можна припускати, що даний варіант коштував би творцям значно дорожче. Тому Бессон вирішив не морочитися аналогіями і переписати сценарій в самостійне кіно.
Французький талант останнім часом остаточно перейшов на темну сторону і відчайдушно намагається перетворити кількість в якість. Іноді його проекти і справді вистрілюють, як недавня «Заручниця» з брутальним Ліам Нісон. «Коломбіана» - це спроба поєднати динамічний екшн «Заручниці» з агресивним фемінізмом «Нікіти». Історію дівчини, що мстить за смерть батьків, в Штатах сприйняли холодно, не пустивши на першу сходинку бокс-офісу, яку третій тиждень поспіль утримує драма «Прислуга». У Росії, де навіть бойовики з ситу Стівеном Сігалом користуються незмінним успіхом, у «Коломбіани» є всі шанси стати лідером за підсумками вихідних. Тільки чи стане від цього легше Бессону?
3. «Спокусник» (Kokowaah, 2011)
Тіль Швайгер - один з небагатьох німецьких акторів, які, незважаючи на затребуваність в Голлівуді, продовжують активно трудитися на благо історичної батьківщини. Зрозуміло, в Америці Швайгера найчастіше знімають в другорядних ролях, тому він змушений на чужині лише заробляти гроші, а виношувати творчі плани у Німеччині. Справа в тому, що Швайгер з 1997 року почав самостійно продюсувати, а роком пізніше («Білий ведмідь», 1998) ще й знімати фільми як режисер. «Спокусник» - черговий його проект, де німець також виступив в якості співавтора сценарію і виконавця головної ролі.
Стиль режисерської манери Швайгера можна чітко простежити за його попереднім картинам, що включає дилогію «Красунчик» і драму «Босоніж по бруківці». Суцільні «і життя, і сльози, і любов». Воно й зрозуміло, мордобою і насильства акторові вистачає в заокеанських постановках. Удома він воліє досліджувати людські взаємини і радувати співвітчизників якісними мелодрамами. Цікаво, що на цей раз його емоції будуть характеризуватися особливою щирістю, адже партнеркою по фільму стала його власна дочка Емма.
4. «2 дня» (2011)
Є в нас традиція, що на селі і повітря чистіше, і молоко парне, і люди добріші. У реальності, звичайно, все трохи інакше, але хочеться вірити, що за межами тісних і задушливих мегаполісів є щось чарівно-справжнє, не займане длань споживацтва і нанотехнологій.
Другий фільм після «Кращого дебюту Кінотавра» в 2006 («Зв'язок») Авдотья Смирнова, дочка актриси Наталії Рудної, вирішила присвятити простим сільським радощів, які, на її думку, повинен випробувати московський чиновник (Федір Бондарчук) при вигляді спекотної селянки (Ксенія Раппопорт ). Чиновник неймовірно крутий і прибув в провінцію не для того, щоб закохуватися, а по справі. Місцевий музей ніяк не хоче ділитися сотками, на яких губернатор області планує звести запаморочливу фазенду.
Враховуючи, що Бондарчук-молодший постійно перемежовує свою тягу до народу абсолютно нескромними гламурними проектами, цей самий народ вже з недовірою сприймає його творчі потуги. «2 дня» успішно прокотилися по різних кінематографічним тусовках нашої країни, тепер же стартують в широкому російському прокаті. Формат у стрічки, звичайно, більше телевізійний, але особливо стражденні можуть допомогти Федору зібрати грошей на наступний повномасштабний блокбастер (чого варті одні назви - Росія, Сталінград, Одноклассники.ру) і сходити в кінотеатр.
5. «Народжені на волі» (Born to be Wild, 2011)
Документальна стрічка Девіда Ліклі триває всього 40 хвилин. Саме стільки витрачаємо ми на перегляд серії якого-небудь «Доктора Хауса». Однак ці 40 хвилин подарують вам незабутні відчуття радості. Дуже зворушливе і одночасно веселе видовище, до того ж представлене у форматі 3D, про життя двох осиротілих тварин, дитинчати орангутанга і слоненяти, яким, за допомогою людей, належить вирости в неволі і потім повернутися в звичне середовище перебування.
Подібні проекти, слава Богу, не дають нам забути про незвичайних людей, що допомагають зберегти дику природу нашої планети перед обличчям невпинно розповзається «цивілізації». Щиро вірю, що «Народжені на волі» будуть цікаві не тільки шанувальникам телеканалу Animal Planet, а й усім глядачам, втомленим від нескінченного насильства на екрані і бажаючим зануритися у світ, так не схожий на нашу дійсність.
Переважна кількість дебютантів нинішньої кінотижня відноситься до так званого «легкого жанру». Три номінальних комедії з легкими вкрапленнями драми і романтики супротив дурнуватого бойовика і сентиментального документального проекту про тварин. Явних лідерів у цій гонці немає, тому перевага буде на боці «Вагітного» і «Коломбіани», реклама яких активно крутиться по телебаченню. На жаль, ні той, ні інший фільм не відрізняються особливим новаторством і свіжими ідеями, будучи чисто комерційними виробами.
