Що у книжки під обкладинкою? Авторський знак «по Хавкіної»
Ходила я в дитинстві в бібліотеки - і все думала: як же бібліотекарі встигають швидко розставляти по полицях всі ті книжки, що за робочий день їм читачі приносять? Чи не ночами ж розбирають ці стопки на «столах повернення»?
А тут ще радійний «Клуб знаменитих капітанів» додавав їжі для фантазій про нічне життя бібліотек ... І чітко при тому свідчив: вночі бібліотека обходиться без штатного персоналу.
Тепер знаю - впоратися з наведенням порядку на книжкових полицях бібліотекарям допомагає авторський знак. Видавець цей знак поміщає серед інших незрозумілих кодів на звороті титульного аркуша, а бібліотекарі у складі бібліотечного шифру пишуть на ярлику, який приклеюють в лівому верхньому кутку обкладинки, якщо книжка тонка, або на корінці внизу, якщо товстіший. Або все це пишуть темними або білими чорнилами (ах, оксюморон!) В лівому верхньому кутку обкладинки.
Оборот титульного аркуша книги взагалі несе на собі багато всякої інформації. Тільки треба знати, як читати цю інформацію.
З номером ISBN ми вже розбиралися. А якщо сторінку вивчати так, як годиться, зверху вниз і зліва направо, побачимо, що починається вона в лівому верхньому кутку з таємничих кодів: УДК, ББК - обидві абревіатури при ряді чисел. Нижче поміщений ось цей самий авторський знак - буква з двома-трьома цифрами.
Всі три коду повторюються нижче - в макеті каталожної картки, при назві книги та короткої анотації. Притому авторський знак відкриває собою цей макет. Уже це розташування свідчить про значущість даного коду, в ідеї своєї спирається на засвоюваний нами усіма в шкільному дитинстві алфавіт.
Авторський знак визначається за таблицями Л.Б. Хавкіної (1871-1949) - «бабусі російського бібліотекознавства». Яка, до речі, науку цю специфічну вивчала в Берлінському університеті, а свою класифікацію розробила, будучи вражена системою бібліотечної класифікації Мелвілла Дьюї.
Його система, в свою чергу, є основою для класифікації книг в США, в першу чергу - в найбільшому книгосховище світу, Бібліотеці Конгресу. З методикою Дьюї, його системою Л.Б. Хавкіна познайомилася на Всесвітній виставці в Парижі 1900 - ось безсумнівна користь міжнародних виставок та світу без кордонів!
Починається авторський знак в таблицях Хавкіної, як правило, з тієї ж букви, що і прізвище автора (або назву книги, якщо ця книга - збірка), укупі з цифрами означає декілька перших літер цього прізвища або назви. Наприклад: Р11 - це Р- Р12 - Ра- Р13 - рабо- Р14 - Раг- Р15 - Радий і так далі.
Якщо в бібліотеці формується фонд книг, для яких назва починається з одного і того ж слова (наприклад, каталоги державних музеїв), для створення авторського знака доречно виявляється використовувати ключове слово (Ермітаж - Е, Третьяковська галерея - Т, Російський музей - Р, і т.п .).
Продумана система деталізації. Наприклад, для книги Дюма-батька авторський знак буде Д96О, для книги його сина - Д96С. Можливо відобразити в авторському знаку, наприклад, номер видання - число записується верхнім індексом після низки з букви і цифр.
До таблиць Хавкіної «кодировщик» вдається один раз - при вступі книги в бібліотеку, та й то більше для підстраховки, цього вимагають службові інструкції. В ідеалі ж бібліотекарю досить довіритися професіоналізму видавця, який авторський знак помістив на звороті титульного аркуша, як це вимагає робити державний стандарт.
Бібліотекарю варто лише глянути на авторський знак - і він відразу визначає, де місце книги на полиці. Система, як бачите, проста, зрозуміла, зручна у використанні.
Так що якщо ви прийшли в бібліотеку, шукати потрібну вам літературу взялися за каталогами - обов'язково виписуйте в вимога ці самі буковки і циферки. Так ви допоможете бібліотекарю швидше знайти потрібні вам книги.
