Що таке яой?

Багато хто, більш-менш близько знайомі з аніме і мангою, скажуть: яой - це історії про гомосексуальні стосунки між красивими хлопчиками. І будуть в тій чи іншій мірі мають рацію.

Однак якщо провести аналогії з європейським і американським кінематографом, в останньому ми знайдемо порівняно небагато картин про гомосексуалістів, і кожна з них стоїть осібно. У той же час яой при всій своїй специфічності є одним з основних жанрів аніме. Звідки у японців такий інтерес до подібної теми? Начебто чоловічі якості в цій країні цінуються не менше ніж в інших, і у самурайства не менше доблесні традиції, ніж, скажімо, у офіцерства в царській Росії.

Не варто забувати про особливості японської моралі. Там, де європейський аристократ оголошував кривдникові дуель, самурай робив харакірі. У японців є своя честь і гордість, але вона проявляється у відповідності з укладом, сформованим за довгі роки в їхній країні.

Японський аристократ не опуститься б до того, щоб посягнути на чужу дружину. Крім того, в період роздробленості Японії і безперервного протистояння окремих сьогунатом самураї повністю присвячували себе війні. Серед них найбільш цінувалися якості, що роблять чоловіка воїном, витривалим і не знає страху. Вважалося також, що суспільство жінок «розм'якшує» чоловіка, робить його слабким і здатним на негідні вчинки. У японських історичних романах описувалися випадки, коли чоловік потрапляв у ганебну ситуацію, поступившись боргом самурая заради любові до жінки. Тому окремі ідеологи вчення бусідо доходили навіть до тверджень, що і задовольняти тілесну потребу самураєві пристало швидше з одним зі своїх Кера (вірних слуг), ніж з жінкою. Як бачимо, в самурайському поданні гомосексуалізм жодним чином не заперечував мужності.

Зі свого боку, найвизначніші і образованнейшие дами Японії, що залишили нам безліч красивих літературних пам'яток, всіляко романтизували любов, стосунки чоловіка і жінки і почуття самурая, який пішов у довгий похід, і що чекає його коханої дружини. В аристократичних домах Японії жінці дозволялось висловлювати почуття до коханого в основному за допомогою віршів, музики і малюнка, також вони скрашували тугу самотності твором довгих романів, таких, як «Гендзі-моногатарі». У цих романах вони втілювали свою мрію про гарячу і безоглядної любові, здатної розтопити будь лід і перетворити його в гаряче живлюще полум'я, палюче, але приносить насолоду.

Властивий жінкам романтизм (я говорю не тільки про японських аристократки середніх віків, а про жінок взагалі) не дозволяв їм зробити героя грубим і агресивним. Тому в японських романах панує образ прекрасного, навіть жіночного, стрункого фарфороволікого юнака. Таким постає навіть зачинатель самурайських традицій Мінамото но Йосіцуне, хоча в реальності він був, як подейкують, типовим вояком, грубим і лютим на вид. І з жінками був дуже суворий. Але романтичні японські пані не дуже погоджувалися в це вірити ...

У ХХ столітті ритм життя японців почав сильно прискорюватися. Наслідком цього стало те, що часу на читання у японців залишалося все менше, і традиційну літературу значно потіснили романи в картинках, т.зв. манга (manga). Мангу можна було ковтати по тому в день, що зумовило значний обсяг цього ринку і можливість присутності на ньому великої кількості авторів. А оскільки в епохи Мейдзі і Тайсе японська жінка помітно придбала в правах і майже зрівнялася з чоловіком, то не дивно, що серед манґака (mangaka) - авторів манги - з'явилося багато жінок і дівчат.

Жінки, які малюють манга жанрів седзе (shoujo - орієнтованих на дівчат), намагалися надати своїм героям більше романтизму. Найбільш же романтичною їм представлялася тема забороненого кохання і розлуки. Також манґака намагалися довести право дівчини на завоювання любові, але традиції Японії просто не залишали жінці ролі завойовниці. Тому в манга почала розвиватися тема історії дівчини, переодягненої в чоловічий одяг для приховування своєї статі. Ця тема була взята з китайської легенди про дівчину, котра побажала залишитися з коханим, навіть коли він відправився з дому до навчального закладу, а також з роману «Сказання про Есицуне», де за Есицуне в переодягненому вигляді послідувала одна з його коханих, коли він зі своїми товаришами пробирався по дорогах під обличчям ченців-ямабуси, що займаються заклинаннями. Образ дівчини в чоловічому одязі з часом перетік в образ жіночного юнака.

Але хоча в манзі новоутвореного жанру мова йшла вже про юнаків, по суті це все ж були дівчата в чоловічому вигляді. Про це можна судити і по їх зовнішності, і по поведінці. Скажімо, Сінді, герой манги і аніме Gravitation, хоч і є за сюжетом хлопчиком-підлітком, але по всій своїй суті виразно дівчисько. Зрештою навряд чи хлопчик буде так захоплено пищати, розчулюватися на кожному кроці і трохи що заглиблюватися в сльози. А Піко з недавно вийшов Boku-no Piko можна вважати хлопчиком хіба що через наявність хлоп'ячого статевого органу.

У свою чергу, в манзі жанру юри, де мова йде про одностатевої любові між дівчатами і відповідно одна з них заміщає юнака, дівчині можуть надати риси юнака. Наприклад, коли Тендзё Утена (героїня легендарного аніме режисера Куніхіко Ікухара і манги, созданой видатної манґака Сайтоу Тихо) роздягається, позуючи на вежі для малюнка своєї коханої Хімемія Анфі, видно, що вона дихає по-чоловічому - животом. Та й тіло у неї в общем-то досить мускулисте.

Герої з більш «мужньою» зовнішністю в яое називаються семе («дає»), тендітні і жіночні - уке («приймаючий»).

Дія яойного аніме нерідко розгортається в якійсь аристократичної закритою приватній школі, як, наприклад, в манзі і аніме Kaze to Ki no Uta («Пісня вітру і дерев»), створеної художницею-манґака Такемія Кеіко і заклала, можна сказати, основу жанру. Це дає авторам можливість розвернутися в плані зображення естетики аристократичної старої Європи - будівлі з колонами і мармуровими підлогами, стіни, повиті плющем і диким виноградом, красиві мундири з еполетами і аксельбантами (як, наприклад, в аніме Meine Liebe).

А тепер я розповім про сам значенні слова Yaoi. Це скорочення від виразу Yama nashi, ochi nashi, imi nashi - немає сюжету, немає кульмінації, немає сенсу. Спочатку це позначення використовувалося в застосуванні до аматорським додзинси - вільним переказами відомої манги, що включає гомосексуальні відносини між героями, оскільки їх автори нерідко не утрудняли себе вибудовуванням хоч якийсь сюжетної концепції, і поцілунки між хлопчиками в їх творіннях відбувалися ні до села ні до міста , просто тому, що цього хотілося автору (який-небудь екзальтованої школярці). Але потім фанати манга погодилися з тим, що в яойной манзі сюжет не має в общем-то особливого значення - там чільну роль відіграють стосунки героїв, їхні почуття і переживання.

Почуттям і відчуттям відводиться в яое особлива роль. Як же могла обійтися Такемія Кеіко без того, щоб показати, як ранок після ночі пристрасних обіймів Жильбер відкриває вікно і підставляє руку під дощові краплі? А як Серж повертається після канікул в що стала такою рідною Академію, і її білі будівлі поступово проступають за чорним узором гілок? ..

В аніме Loveless («Нелюбий») пурхають метелики, гудуть дроти високовольтної лінії, у величезних очах самотньо стоїть на галявині в парку хлопчика відбивається темне осіннє небо з холодною місяцем ...

Яойная манга і аніме підрозділяється на дві розрізняються між собою категорії - жорстку і відверту і більш м'яку, де упор більшою мірою зроблений на романтику, ніж на секс. Ця друга категорія відома як сьонен-ай (shounen-ai) - любов юнаків.

Оскільки традиції чоловічого гомосесуалізма в Японії йдуть якраз з суворих самурайських часів (гомосексуалізм в японській армії практикувався навіть в 2-у світову війну), то японським геям претит романтизм яоя, вони знаходять його занадто солодкавим і ніжним. Однак в інших країнах геї та бісексуали нерідко знаходять для себе в яое багато цікавого. І у Аоягі Ріцкі - хлопчика з котячими вушками і хвостиком, що фігурує в манзі і аніме Loveless, в різних країнах, у тому числі і в Росії, чимало шанувальників - як дівчаток, так і хлопчиків.

Героїв яойной історії чекає трагічний фінал - розлука або смерть коханого. Але поки що вони сидять у темряві, взявшись за руки, шепочуть один одному визнання в любові і вірності, а за вікном злива косо б'є по листю, і вітер завиває в гілках, Леденев душу ...

Інформацію та факти для цієї статті я зібрав сам, але мені дуже допомогли в цьому журнал АнімеГід, сайт www.animeforum.ru і особистий сайт Бориса Іванова www.animemanga.ru