Що заважає нам будувати хороші взаємини? (Частина 1)
Так уже сталося, що людина - сутність соціальна, а тому для неї принципово важливо не просто вступати в різні стосунки, а проявляти себе в них бажаним чином. Зараз я кажу про абсолютно різних видах відносин: і дитячо-батьківських, і любовних, і професійних, і робітників і ще багатьох інших, які можна придумати.
Так, от, якщо уявити, що є ви і є та людина, з яким у вас які-небудь відносини, а можливо навіть і конфлікт, тоді, що бере участь між вами в стосунках?
На одному з останніх тренінгів, які я проводила (тема: конфлікти і міжособистісні відносини), група відповіла на це питання таким чином (можливо, ви будете з нею згодні, а можливо щось додасте своє):
По-перше, ми з цією людиною розмовляємо, тому однозначно в наших відносинах беруть участь слова. По-друге, у нас є емоції і почуття. По-третє, наш настрій і стан не можуть бути непоміченими людиною. По-четверте, у нас є свої погляди, світоглядні позиції - це теж формує розмову і, в цілому, відносини.
Виходить, що між двома людьми існує ще дуже багато чого крім них самих: почуття, слова, емоції, світогляду і т.д.
Тоді виникає питання: кому все це (слова, почуття, емоції, стану і настрою) належать? Безумовно, тій людині, але і свого особистого ми привносить у відносини досить багато, чи не так? Значить, ми впливаємо на відносини тією частиною, яку вкладаємо в них. А якщо впливаємо, то безумовно і відповідальні за них.
Скажу відверто, будь-яка індивідуальна робота або робота в групі, з дорослими або дітьми, завжди впирається у відповідальність. Про свою відповідальність працюють всі. І все про неї багато знають і про багато здогадуються, але мало усвідомлюють. До речі, я в цьому питанні зовсім не відрізняюся від своїх клієнтів. Скажу більше, я в цьому питанні у своїх клієнтів вчуся. Так от, а усвідомлювати потрібно зовсім маленький момент: не буває відповідальності без контролю. Ми відповідальні за своїх дітей тільки до того моменту, поки можемо їх якось контролювати. Ми відповідальні за свою ділянку на роботі тільки тому, що власне ми його і робимо (контролюємо швидкість, правильність, пріоритет і так далі). Відзначте, що ми не можемо бути відповідальні за війну в Іраку, що в Африці голодують, що весна до нас ніяк не приходить. Правда, ми - ні, не відповідальні, але ж хтось ...
Не будемо далеко відходити від теми, виходить, що якщо ми відповідальні за наші стосунки, ми можемо і навіть маємо право їх контролювати, тобто вести й розвивати в тому напрямку, який нам необхідно. Добре б на цьому місці згадати свої конфлікти і подумати про них в тому сенсі, що за ці конфлікти, за те, в якому вони зараз стані, відповідальні ми, а значить, ми можемо це змінити.
Все, що я зараз роблю, це, нахабним чином, скидаю на Вас Вашу відповідальність за Ваші стосунки.
Психологія як наука, як різні підходи до душі й тілу людини бере свій початок з найдавніших культур і цивілізацій нашої планети, які відрізнялися дивно дбайливим ставленням до душі й тілу людини, до його призначенню, долі, рішеннями, потребам. І в цьому сенсі, психотерапія використовує той же принцип - НЕ НАСИЛЬСТВО.
Не можна змусити людину робити те, що він не хоче з задоволенням і дикої радістю. Можна змусити дитину доїсти кашу, але чи буде вона корисна йому, якщо доїдає він її з огидою? Але що можна зробити? Можна зробити щось з собою, змінити себе, свою поведінку, свої слова і тон, думки, зрештою, так, щоб ця людина захотів зробити те, що ви хочете, або в нормальній формі пояснив, чого хоче він, а ви могли б це почути і, в підсумку, змогли б знайти компроміс.
У цьому сенсі древні шамани не рвалися змінювати світ - вони міняли себе зсередини, іншими словами гармонізували свої статки. Теж саме багато хто зараз роблять за коштами різних духовних практик і медитацій.
Теоретично і простими словами це можна легко пояснити. Всі ми, живі суті, від травинки до людини, від людини до всесвіту, постійно мінливі і рухомі системи, які щільно і тісно взаємодіють один з одним. Кожна система володіє певними параметрами, грубо кажучи, формами і розмірами. Варто одній системі почати змінюватися, як інші системи потягнуться слідом за нею, щоб зберегтися, щоб вижити. Ось і виходить, що змінюючись самі, ми непрямим, а можливо і прямим, способом міняємо оточуючий нас світ. Тому, коли я в наступній статті буду говорити про відносини і про те, як зробити їх більш зрозумілими для всіх сторін, я буду говорити в першу чергу про те, що ви можете зробити.
