Сценарій «Зося-ласун».
Сценарій «Зося-ласун».
«Казка брехня, та в ній натяк ...»
Оформлення: кухня - на підлозі розбита чашка, на столі трилітрова відкрита банка варення з великою ложкою.
Діти - Юля, Саша, Поля / співають пісню «Друзів», сидячи на перевернутих табуретах:
- Ми їдемо, їдемо, їдемо в далекі краї,
Хороші сусіди, щасливі друзі!
Нам весело живеться, ми пісеньку співаємо,
А в пісеньці співається про те, як ми живемо!
Тра-та-та, тра-та-та, ми веземо з собою кота,
(Поля тягне до себе кішку)
Чижика, собаку, Петька - забіяку, ...
Входить мама: - Здрастуйте, ну як справи?
Діти хором: - Відмінно, мамо!
Продовжують співати:
- Мавпу, папугу, ось - компанія яка!
Ось - компанія яка!
Мама проходить на кухню, бачить розбиту чашку, відкрите варення.
Мама: - Хто розбив на кухні чашку: Саша, Поля иль Юляшка?
Вед.: - І почула у відповідь:
Юля: - Що ти, мамочко, я - ні!
Саша: - Ні!
Поля: - Ні!
Мама: - А варення хто відкрив? Може гість до нас заходив?
Вед .: - І почула вона:
Все - Так, звичайно, мама, так ....
Юля: (убік) - Ми обманювати не любимо
І всім скажемо без брехні:
Зізнаватися дуже важко,
Що можу придумати я?
- До нас сусідка приходила ...
Саша: - І півбанки забрала ...
Поля: - Так, так, так ...
Мама: - Ах сусідка, ну а чашка?
Саша: - Розсердилася тут Юляшка, в неї чашку запустила ....
Поля: - І розбила!
Юля: - Я? .. (Здивовано) - Може, Зося забігала ...
Саша: - І варення всі умяла?! (З жалем)
Поля: - Так! Так! Так! (Маже кішку варенням)
Мама: - Ну, а чашка?
Юля: - А що, чашка? Та за правду постраждала!
Саша: - Це точно, я бачила ...
Поля: - (піднімає кішку) Так! Так! Так!
Мама: - Ах ти Зося, ах ласун, залишай тебе ось вдома ....
Вед .: - Мама все, звичайно, відразу зрозуміла і пішла на кухню ....
Мама: - А я тортик принесла, їж, Зосенько моя!
Все: - Мамочко, а мені, а я ....
Мама: - Солодке ви не їсте, так що в кімнату йдіть.
Все: - Мама, мама ми не брехали, ми тебе лише розіграли.
Ти на нас не сердься, ти нам краще посміхнися.
Співають: - Ми своє признанье не забудемо,
Більше ми обманювати Не будемо
Нам фантазій відкриті всі простори,
Чи не брехуни ми, а просто фантазери ...
Ми хлопці просто фантазери.
Мама: - Ну йдіть до мене сюди (всіх обіймає)
Мої співаючі серця!
