Згадаймо А.Райкіна: горе від розуму?
Ні, ну чому розумні люди завжди противні? Ви зустрічали дійсно розумних і непротівних людей? Ні, не начитаних там. Чи не ерудованих. Чи не талановитих. Чи не грамотних. Чи не модерних. А розумних? Хоча, всі з перерахованих, в тій чи іншій мірі, якимось боком-пріпёком, відносяться до категорії розумних, все ж повною мірою ними не є. І хоча всі з перерахованих, в тій чи іншій мірі, якимось боком-пріпёком, все одно противні. Такі неприємні, аж самому гидко.
Варто розумному сказати або написати дійсно щось розумне, як обов'язково виходить якась гидота. Крамола. Насмішка над добропорядними людьми. А якщо і не гидота, що не крамола, не глузування, то начебто, як і не дуже розумно, так виходить, я вас питаю? А дуже навіть по-людськи, по-человеССкі. А якщо і зовсім не гидота, а приємне що-небудь, для всіх, то і зовсім дурість якась сентиментальна, чи що?
Ось, наприклад, пише людина про кохання. Пише піднесено про найпрекрасніше почуття на землі. І смуток-печаль у нього, і тріумфування серця, і лютики-квіточки. Коротше, все піднесено-піднесено так, що приємно почитати. А заходить який-небудь розумник, і починає розповідати про всілякі хімічних процесах в організмі закоханого, та ще й натякає на те, що любов його - це зовсім не любов, а так, лібідо яка-небудь. Або ще гірше: житлоплощу з усіма зручностями. І слово-то, не наше, незрозуміле, обов'язково вкрутить в розмову. Так, що відразу противно стане, і не захочеться далі з ним спілкуватися.
Або ось почне народ про політику розмовляти, влади лаяти. Або, навпаки, хвалити. А розумний стоїть осторонь, і все посміхається про себе. Немов чогось більше за всіх знає. А потім, візьме і гидота скаже. Начебто, ви ж продавці-водії, ніхто з вас в політиці ніколи не був, так, мовляв, чого трендеть про те, чого не знаєте. Немов сам найбільше знає. І так скаже, як-небудь по-книжному, зверхньо, що захочеться йому, замість всяких там аргументів-фактів, в морду відразу заїхати. А щоб не таким розумним, Спіноза.
І про політику не можна. І гумор йому «нижче пояса», наприклад. І в космос ми не літали, а поради даємо. Так що ж, вже й поміркувати не можна? Якщо ти розумний, ти просвіти народ, поясни що до чого. А то, бач, всі нервові пішли. Не полювання на вас час витрачати, - кажуть. Так от, якщо ти розумний, то краще мовчи. Не приведи Боже, зі своїм розумом, по ньому, розуму, і отримаєш, дурень. Будеш тоді як усі. Як люди-люди. Ось так.
