Чим цікавий Сочі? Царський маєток Дагомис
Дагомис - дивовижне містечко сочинського узбережжя, розташоване в долині річок Східний і Західний Дагомис. Колись долину населяли племена, збірна назва яким було черкеси. Вони й назвали так містечко. У перекладі воно означає «прохолодне, тінисте місце». Правда деякі дослідники дають абсолютно протилежну інформацію, переводячи незвичне для російського вуха слово як «сонячний берег».
Насправді правомірні обидві назви, так як від світанку до заходу, як тільки сонце встає трохи вище оточуючих межиріччі гір, долина, в якій розкинулося селище, щедро заливається золотом сонячних променів. Але варто тільки цікавим вибрати одну з двох річок і прогулятися вгору по її руслу, як затишний напівтемрява самшитового лісу і круті схили ущелин змусять повірити черкесів.
На початку минулого, двадцятого, століття саме тут придбала землю на березі моря родина государя-імператора Миколи II. Сталося це в 1896 році. Довгий час Дагомис поряд з Червоною галявиною та іншими ласими куточками узбережжя був царським маєтком, де відпочивали не тільки члени сім'ї Романових, але й наближені до двору міністри. Ласкаве море пом'якшувало спеку південного літа, а в навколишніх лісах дичини завжди водилося з надлишком. На території самого маєтку був розбитий розкішний дендропарк, що зберіг до наших днів значну частину колишньої пишноти.
Через роки на «царському» ділянці і звели «Дагомис». Сталося це так. Як тільки країна оговталася від наслідків Великої Вітчизняної війни, курорт почав відбудовуватися заново, іноді на голому ентузіазмі. Палацова архітектура була одним із символів курорту аж до 50-60-х, але потім на зміну помпезності прийшов конструктивізм - зручний, легкий, економічний. У Сочі поїхали не тільки рідні, вітчизняні партійні керівники і прості робітники.
Що закінчилося в 1955 році будівництво будівлі Сочинського морського порту дозволило приймати на узбережжі і круїзні лайнери з іноземцями. Природно, постало питання, де ж розміщувати довгоочікуваних гостей. Були побудовані «Перлина», «Камелія», але потік зарубіжних екскурсантів, залучених багатою колхидской природою і відносною дешевизною пропонованого сервісу, спадати не збирався, а, навпаки, збільшувався. У вісімдесятих Держкомінтурист дав замовлення на будівництво саме на цій території суперсучасного готельного комплексу.
Втілила в життя сміливий проект будівельна фірма «Маврово». Ім'я новобуд отримав за минулі заслуги селища: ще у Велику вітчизняну війну відзначилася Дагомиських меблева фабрика, де місцевими умільцями був виготовлений стіл, за яким вирішували долю світу Черчілль, Сталін і Рузвельт на Ялтинській конференції. І столярів, і саме підприємство, природно, нагородили, поставили в приклад, а через сорок років флагману вітчизняного «Інтуриста» дали назву іменитого курортного селища.
Готель «Дагомис» відразу ж потрапив в міжнародні туристські каталоги і став користуватися величезною популярністю в іноземців. Рідкісний зарубіжний Джон або Чон Чи не привозив з Чорноморського узбережжя знімок себе коханого на тлі білосніжної, як будівля Капітолію, піраміди «Дагомисі», у вікнах якого щедро відбивалася морська хвиля. До речі, про рівень міжнародного визнання красномовно говорить той факт, що в готелі проходила знаменита Пагуошських конференція вчених, яку тоді, в 87-му, відкрив академік Андрій Сахаров.
Цього року «Дагомис» святкує перший «дорослий» ювілей - йому 25. Він стримано, але тепло посміхається мені з пожовклим чорно-білої фотокартки. Ми з ним росли разом, разом працюємо сьогодні: в оздоровчому комплексі «Дагомис» багато років поспіль восени збираються журналісти з усієї країни. Готель гостинно відчинив двері представників ЗМІ, давши постійну прописку фестивалю ЗМІ «Вся Росія».
Де б ми не жили, в якому б виданні не працювали, в одному можна бути впевненим чітко: ми обов'язково зустрінемося. Не завтра, так через рік або два. І галасливим натовпом обов'язково полетимо вниз, в обійми ласкавого Чорного моря - надихатися ...
