З чого почався курорт Сочі?
Сама назва «Рів'єра» перекладається з французької як «красиве узмор'ї». Європейська Рів'єра протягнулася на багато сотень кілометрів уздовж узбережжя Середземного моря від Франції до самої Італії. М'який клімат, дивовижної краси ландшафт, пишна рослинність перетворили її в курорт світового значення. Саме там відпочивала вся російська еліта.
Але такі подорожі обходилися дуже дорого навіть для царської сім'ї. Тому в 1898 році професором Санкт-Петербурзького університету Олександром Івановичем Войейковим була організована комісія з обстеження Чорноморського узбережжя з метою пошуку місць, придатних для створення російського курорту.
Таким місцем і став посад Сочі: саме тут були виявлені мінеральні джерела, відзначена унікальність клімату регіону, що робило можливим кліматолікування. У 1094 році міністр землеробства Єрмолов умовив московського комерсанта Тарнопольського на свої особисті гроші побудувати пансіон для курортників, пообіцявши йому кращу ділянку землі і величезний прибуток. Комерсант погодився, почалося будівництво, а назва «Кавказька Рів'єра» мало стати своєрідною принадою для російських товстосумів.
Споруда будівель, що знаходяться майже біля самого моря, велася за проектом відомого в ті роки художника-архітектора В.Іона і тривала цілих п'ять років. За цей час були зведені два 4-поверхових будівлі готелю. І нарешті 14 липня 1909 з нагоди відкриття курорту на цьому місці відбулися великі урочистості з молебнем.
Це дійсно було проривом. При готелі були власна електростанція, водопровід, ресторан і театр. Курортний комплекс помітно контрастував з рештою території посада, яка із заходом сонця занурювалася в морок і тишу (в тодішній глухій російській провінції не було ні електрики, ні водопроводу). І тільки у вікнах «Кавказької Рів'єри» тривав день, лився м'який електричне світло, і звучала музика. Жоден номер в корпусах не виходив вікнами на північну сторону, всі вони дивилися на море. Меблі була підібрана за малюнками самого Іона в стилі будівлі - декадентського модерну.
Три-чотири рази на тиждень на сцені театру йшли вистави, в яких брали участь зірки того часу: Ф.Шаляпін, А.Нежданова, Н.Шевелев і, звичайно ж, Валерія Барсова, дача якої і зараз знаходиться на узбережжі. Відпочиває публіці пропонувалися екскурсії на Червону Поляну, Орлині скелі, в Агурскій ущелину, царський маєток Дагомис.
З відкриттям курорту в місто потяглося величезна кількість людей (у старому Сочі щорічно відпочивало понад 18 тисяч чоловік), і в зв'язку з цим Тарнопольський будує ще один готель і водосветоелектролечебніцу. Тепер посад став курортом, котрий не поступався європейським. Але й трьох готелів виявилося мало, тому в 1912 році Тарнопольський будує четверте будівля на 90 місць. З будівництвом і відкриттям «Кавказької Рів'єри» значно покращився і положення містечка. До 1913 року на всіх вулицях вже були тротуари, подекуди було проведено електрику.
Щоб розширити підприємство, Тернопільському не вистачило грошей, і 25 лютого 1914 засновується акціонерне товариство «Кавказька Рів'єра». На курорті з'являються розкішне казино, парк автомобілів, простора стайня, човнова станція з усім спорядженням для любителів підводного полювання і рибалки. Комплекс обладнується ідеальним пляжем, сюди привозять більярд. На приморських пляжах розбивається парк з пишною субтропічній рослинністю.
Але при всьому своєму блиску і пишності «Кавказька Рів'єра» залишалася комерційним підприємством, доступним небагатьом людям, навіть заможним. Тому в перших числах січня 1918 комплекс будівель і споруд «Кавказька Рів'єра» був націоналізований і став першою радянською здравницею Сочі.