Чому в США судові розгляди супроводжуються замальовками?
У західних фільмах часто показують, як в залі суду сидить художник і замальовує сцену судового процесу. У деяких країнах існує навіть спеціальна посада - суддівський рисувальник. Ці замальовки були потрібні для преси, коли технічний прогрес тільки почав розвиватися, а потім це залишилося в якості традиції. І понині в країнах з англосаксонською правовою системою заборонена фото- та відеозйомка судових процесів.
У США цей закон поширений на всі штати. Мотивується це тим, що в об'єктив ненавмисно або спеціально можуть потрапити свідки або інші учасники процесу. Тобто, на перше місце ставиться безпеку, а на друге місце - права людини. Зате в штаті суду присяжних США є спеціальні художники, найняті запам'ятовувати те, що відбувається.
В Англії діє той же закон після випадку, що стався в 1884 році: в суд зайшов один джентльмен в капелюсі, постояв недовго біля дверей і пішов. Головний убір він так і не зняв. На наступний день всьому Лондону стало відомо, що цей відвідувач виявився репортером. У верхню частину його капелюхи був вбудований фотоапарат, за допомогою якого він зробив ряд сенсаційних знімків. Тому в газетах США та Англії судові розгляди супроводжуються малюнками.
Преса США вела багаторічну боротьбу за право громадськості знати, що відбувається в залах суду. У підсумку, Верховний Суд США постановив, що пресі не можна заборонити повідомляти про події у відкритому для публіки залі суду, за винятком вкрай рідкісних випадків.
Поступово американські суди схвалили розширене освітлення судів в засобах масової інформації. Деякі з штатів дозволили фотозйомку та електронне освітлення судів на постійній основі. До 1992 року 45 штатів дозволили висвітлювати судові процеси в електронних ЗМІ або на постійній основі, або в порядку експерименту. Навіть з'явився канал, який почав транслювати судові процеси, багато в прямому ефірі. Однак, Судове нараду США, політичний орган, що представляє американських федеральних суддів, проголосувало у вересні 1994 року за збереження заборони на зйомку в залах федеральних судів.
У Росії все навпаки, ми частіше бачимо фотозйомку, відеозйомку того, що відбувається в залі суду, а ось замальовок процесу, виразів осіб учасників суду практично немає.
У нашій країні Цивільним процесуальним кодексом Російської Федерації передбачено, що на відкритому засіданні суду особи, які беруть участь у справі, і присутні громадяни вправі вести «письмові записи», проводити фотозйомку, відеозапис або трансляцію судового засідання по радіо і телебаченню.
До письмових записів можна віднести і замальовки судового процесу. А фото-, відео- та кінозйомка дозволяється або забороняється рішенням судді, за згодою сторін і якщо це не створює перешкоди для судового процесу. До них, належать не лише технічні моменти, наприклад - спалахи фотоапарата або мікрофон, підсунутий до рота виступаючого, але й «психологічні бар'єри», тобто сором або напругу, яка викликає у учасників процесу присутність в залі камер, диктофонів і необхідність говорити перед ними .
