Куди їде цирк? Про політику ...
Яку ми маємо армію? Відповідь на це питання може дати тільки війна. Війни бувають різні. Нападе бувало Грузія на частину колишнього нашого СРСР, ми тут як тут. Втягуємося всіма бойовими порядками в Рокський тунель і гасимо їх з кулеметів. Або з «вертушок». Або з усіх систем, здатних заглушити українські ППО, зроблених у нас же.
Ось, наприклад, піде на нас війною Естонія. З метою швидкої перемогою погасити невдоволення свого електорату наслідками економічної кризи. Увійде їх армія в нашу Псковську область і пропаде там в снігах. Хто буде шукати естонську армію в нашій Псковської області, якщо буде потрібно. МНС -? Явно не готові. У них пенсіонери горять у Комі РСР, ніхто зрозуміти не може чому. Шойгу землю риє, нагороди від Батьківщини отримує, а пенсіонери згоряють. Дідком більше, дідком менше - від Батьківщини, звичайно, не убуде. Та й яка від цих пенсіонерів користь Шойгу і Батьківщині? Могли б померти потихеньку і непомітно. Як інші. А тут шум на всю країну. Телебачення, преса.
Путіни приходять і йдуть, а Росія залишається. З чим залишається. Зі згорілими старичками або здатної на щось більше? Хочеться зрозуміти і пробачити, але поки щось не виходить.
Кудрін, Шувалов, Дворкович - хороші шоумени. Їм би програму на ТБ вести - «Цирк поїхав». Так веселять публіку - аж до кольок. Витягнуть кролика з циліндра і назад його ховають - все заливаються. Принцип - покажи і сховайся до кращих часів. Але кроликів на всіх явно не вистачить.
Так от, щодо армії. Колишній директор меблевого магазину її очолює. Хороброго й розумного генерала «а-ля Суворов» у Вітчизні не знайшлося. Ну що-ж, буває. Не всім же підкорювати Альпи. Дуже важко уявити сучасного російського генерала, скативаюшегося на дупі разом зі своїми солдатами зі швейцарською гірки. Олігарха сучасного у супроводі охорони - запросто. А ось поководца разом з солдатами - вибачте. Втім, можемо продавати стінки - можемо керувати полками. Логіка, в принципі, зрозуміла. Але якщо нападуть реально, а не так як «салага» Сакашвілі - відіб'ємося?
Розкрийте очі ширше і подумайте головою хоч раз в житті. Наша армія набагато слабкіше радянської зразка 1980 року. І якщо на нас поки не нападають, то тільки тому, що ми на фіг нікому не потрібні. Поки що. Хоча Грузія вже наважилася і збила кілька наших літаків. Уявіть собі, що Сталіну, як би до нього ви не ставилися, кладуть на стіл таку інформацію. Де б зараз була ця Грузія?
Наш цирк намагається дати все нові уявлення і залучити на них якомога більше публіки. Клоуни один за одним виходять на арену. Гарчать тигри, кидають кульки жонглери, веселить глядачів шталмейстер. Але скоро - завіса. Шапіто здується і поїде в інше місто. Чи залишаться після від'їзду цирку клоуни, ось питання?
