Чи були древні карти міражів?
Міражі - оптичне явище в атмосфері, що викликається «дзеркальність» повітря, що відображає віддалені об'єкти. Особливо часто міражі з'являються в пустелях. Наприклад, в Сахарі щорічно спостерігається кілька сотень міражів.
За своїми формами міражі діляться на верхні (міраж цілком знаходиться в атмосфері вище лінії горизонту), нижні (найчастіше це так звані "озерні" міражі - видна якась водна поверхня) і бічні (міраж спостерігається не прямо по дорозі, а як би збоку - вертикально або горизонтально). Бувають ще морські міражі, але мова тут не про них.
Існують міражі, які із завидною постійністю з'являються в певну пору року в одній і тій же місцевості. Їх регулярного появи сприяє стійкість до змін у атмосфери і створення оптичного «дзеркального» каналу з точно такою ж стійкістю атмосфери десь ще у віддаленому місці. Як правило, такі збіги бувають в жарких пустелях і місцях, віддалених за тисячі кілометрів, але з такими ж точно погодними умовами. Роль дзеркала при цьому виконує атмосфера над морем або океаном. Тоді, скажімо, якийсь морський місто, що знаходиться в Америці, побачать як міраж в Африці чи ще десь.
До речі, не випадково найбільшу кількість описів міражів відноситься саме до Африці. Справа в тому, що на цьому континенті клімат надзвичайно жаркий і постійний. Різких змін в атмосфері тут майже не буває. А оскільки в Африці ще в давні часи всі «дороги» були караванного типу, то і спостерігачів було в достатку. Подивіться на карту Африки, на якій позначені караванні африканські «дороги». Жовтим кольором на карті залита територія, де караванники постійно бачили різні міражі і залишали про них письмові повідомлення. Легко помітити, що це територія переважно пустелі Сахара.
Виникаючі ненадовго міражі вводили в оману караванників про пройдений шлях. Відомі випадки, коли, побачивши «озерний» міраж, караванники змінювали напрямок руху і йшли далеко в сторону від «дороги». Часом прагнення дійти до «озера» оберталося катастрофою - загибеллю людей і верблюдів. Особливість «озерних» міражів в тому, що вони не наближаються, незалежно від того, скільки до них вже пройдено. Помилка усвідомлюється тільки тоді, коли позаду вже багато кілометрів.
Сумно відома жертвами міражів пустеля Ерг-ер-Раві на півночі Африки. Перед людьми «на власні очі» (на відстані всього лише двох-трьох кілометрів) постають оазиси з пальмами і водоймами, до яких насправді багато сотень кілометрів. У ряді газет в оне час повідомлялося, що в 360 кілометрах від оазису Бір-Ула жертвою міражу став караван з 60 чоловік і 90 верблюдів, які йшли за міражем, захопившись їх на 60 кілометрів убік від колодязя. Це - всього лише один трагічний випадок із сотні йому подібних!
Ще давнину намагалися хоч якось убезпечити каравани від міражів. Знаходяться карти, на яких є позначки про місцях появи постійних міражів. Звичайно, самі по собі ці карти дуже примітивні і на точність абсолютно не претендують. Але відомо, що в тій же Африці ще три століття тому всі караванники передавали один одному саморобні карти караванних шляхів з відмітками про постійні та тимчасові міражі. Зокрема, в Єгипті такі карти можна побачити в музеї Каїра.
У наш час з визначенням координат, з точністю до метрів, актуальні карти міражів тільки для туристів. Та й то далеко не для всіх з них. Підвищений інтерес до таких картах лише у тих, хто розуміє, що саме і для чого на картах відображено.
