Чому в Єрусалимі не було вулиці Трумпельдор?
Йосип Трумпельдор (1880-1920) - Один з героїв Ізраїлю. Практично в кожному місті країни є вулиця його імені. І тільки в Єрусалимі до недавнього часу вулиці Трумпельдор не було. Чим же завинив цей героїчний людина перед муніципалітетом ізраїльської столиці?
Та нічим! Просто з вулицею Трумпельдор сталася цікава історія. Прямо скажемо, анекдотична. Але з іншого боку, характерна для початку 1930-х років, коли інтелігентні люди не мислили себе поза будь-якої ідеологічної платформи. І не тільки в Ізраїлі, не тільки в Росії - по всьому світу.
Так ось, у ті славні часи Ізраїлю як держави ще не було. Була територія, яка називалася Палестиною та яка в той час перебувала під управлінням Великобританії. Управління повинне було тривати до тих пір, поки в Палестині чи не виникнуть органи місцевого самоврядування, яким можна було б передати владу. Єврейське населення Палестини («ишув») успішно створювало такі органи. Місцеве самоврядування займалося адміністративної та господарською діяльністю. Військовою діяльністю воно теж займалося, хоча ця сторона роботи перед британською адміністрацією не афішувати.
Так історично склалося, що керівництво ишува було соціал-демократичним. Очолюване Давид Бен-Гуріон (1886-1973), воно споруджує на підвідомчій території владу трудящих. Цілком у дусі того часу соціал-демократи вели непримиренну (і не цілком чесну) боротьбу з ідеологічними супротивниками.
Ідеологічними противниками соціал-демократів праворуч була партія, вдохновляемая видатним письменником, журналістом і політичним діячем Володимиром Жаботинським (1880-1940). Соціал-демократи вважали їх буржуазними націоналістами і намагалися «прижучити» де тільки з'являлася така можливість. У країні, де було не так вже й багато робочих місць і майже всі ці робочі місця контролювалися соціал-демократичними профспілками, таких можливостей було предостатньо. Прихильникам Жаботинського знайти роботу в Палестині було набагато складніше. Журналісти та університетські викладачі теж в основному дотримувалися лівих (іноді навіть радикально лівих) поглядів. Так що і легка університетська кар'єра прихильникам В. Жаботинського не загрожує.
Зауважимо, що зараз, коли давнішні політичні суперечки втратили всяку актуальність, в будь-якому ізраїльському місті поряд з вулицею Бен-Гуріона є і вулиця Жаботинського.
За життя І. Трумпельдор дотримувався швидше правих, ніж лівих поглядів, і дружив з В. Жаботинським. Але його загибель при захисті єврейського поселення Тель-Хай від арабських бандитів визнали героїчним подвигом як «ліві», так і «праві». Соціал-демократи шанували І. Трумпельдор як захисника кібуців і після його смерті організували військово-трудової батальйон імені Йосипа Трумпельдор. А «праві» з ініціативи В. Жаботинського створили молодіжну організацію «Союз Йосипа Трумпельдор». На івриті ця організація називалася «Бріт Йосеф Трумпельдор» або в скороченому вигляді «Бейтар». Назва це було тим більш вдалим, що викликало в пам'яті героїчне антиримське повстання в Іудеї за незалежність. Остання фортеця єврейських повстанців, полегла в 135 році н.е., перебувала на південь від Єрусалиму і називалася Бейтар.
От тільки біда в тому, що в івриті є дві літери, які зараз обидві вимовляються абсолютно однаково. Це літери «тет» (# 1496-) і «тав» (# 1514-). Так от, прізвище Трумпельдор за всіма правилами повинна починатися з літери «тет», а в назву фортеці Бейтар входить буква «тав». Коли бейтаровцам вказали на цю прикру помилку, вони вирішили просто. Будемо писати прізвище Трумпельдор з буквою «тав» - і справа з кінцем!
В кінці 1920-х років, коли Єрусалим з глухого міста Османської імперії раптом перетворився на столицю Палестини, тут розгорнулося бурхливе житлове будівництво. У 1921 році на ділянці, купленому у Грецької православної церкви, почали будувати «Район-сад» Рехавія за проектом німецького архітектора єврейського походження Ріхарда Кауфмана (1887-1958). Населення нового району було супер-інтелігентне. Як говорили, в Рехавії «професор з професором вітався через паркан». Навіть назви вулиць видавали тут високий культурний рівень мешканців. Їх назвали іменами єврейських мудреців і філософів 11-12 століття. З цього правила було всього кілька винятків.
Серед іншого, одну з вулиць вирішили назвати ім'ям Йосефа Трумпельдор. Всі мешканці району були за цю пропозицію, але коли справа дійшла до оформлення вуличних табличок, спалахнув дуже принципова суперечка. Як писати прізвище героя? Прихильників «лівих» і «правих» в Рехавії було приблизно порівну, так що ставити питання на голосування було безглуздо. Але й писати назву вулиці з явною орфографічною помилкою в ті роки, коли на відродження івриту дивилися як на справа дуже важлива, було неможливо.
Допитливий єврейський розум сам придумує собі проблеми і сам же їх дотепно дозволяє. Щоб не обурювати нічиїх політичних пристрастей, жителі Рехавії пішли на компроміс. Вулицю назвали бойовим прізвиськом Й. Трумпельдор - «Агідом», тобто «однорукий».
У той час рішення всім здалося мудрим. Але буквально через двадцять років назва вулиці почало викликати питання. Не кажучи вже про початок 1990-х років, коли в Єрусалим приїхало багато євреїв з колишнього Радянського Союзу. Вони не тільки не знали, яке було прізвисько у Й. Трумпельдор. Найчастіше вони і про самого Трумпельдор нічого не чули. А на вулицю «Агідом» приходили багато, оскільки там знаходилася поліклініка. «Вулиця однорукого» - правда, чудовий адреса для медичного закладу?
Тільки кілька років тому єрусалимський муніципалітет зрозумів, що ніхто з жителів району не протестуватиме проти перейменування вулиці. І вулиця «Агідом» стала, нарешті, вулицею Трумпельдор. У правильному написанні, звичайно.
