Про що мовчав Путін? Частина 3

З попередньої статті стає остаточно зрозуміло, що Росія готувалася до українського кризі кілька років. І напрошувався висновок, а чи не вона сама все підбудувала?

Коли озираєшся на минулі три місяці протистояння, то не покидає відчуття, що перед тобою розіграли дешевий фарс, від Майдану з дискотекою і міністрами з усієї Європи і закінчуючи Музичко з автоматом в Рівненському раді.

По суті, в листопаді вирішувалося рядовий економічну суперечку між двома митними союзами і Україні. Кожен хотів максимальної вигоди для себе, що нормально. Але потім економічну суперечку різко перетворили в політичну кризу.

При цьому з самого початку Росія закликала не втручатися у внутрішньополітичні справи України. Готова була визнати будь-яке рішення українського народу. Дала кредит 15 млрд. Доларів без будь-яких умов. Ні пенсій урізати, ні тарифи підвищувати, ні керівників міняти не потрібно. Також була дана істотна знижка на газ. Щоб зрозуміти важливість цієї допомоги, достатньо вивчити стан бюджету України на середину грудня минулого року. Без зволікань було виділено 3 млрд. Доларів.

А що відбувалося на Майдані? Гаразд, ви хочете в Європу. Але при чому тут «Хто не скаче, той москаль», який плавно скотився до «Москалів на ножі"? Гаразд, ви, шановні люди, приїхали з Німеччини, Польщі, Литви, США, щоб надати моральну підтримку печеньки мітингувальників. Але навіщо тиснути руки Тягнибоку, лідеру партії «Свобода», в програмі якої - позбавлення Криму автономії і вигнання Чорноморського флоту з Севастополя? Гаразд, ви розколошматили одну з найкрасивіших площ Європи, спалили пару будівель, розгромили безліч інших. Але Леніна-то навіщо упускати? Ви ж знаєте, що це хвора тема не тільки для Росії, але і для південного сходу України. У підсумку південний схід прокинувся. Хто там говорив за ватників, бидло, рабів і тітушек?

Нарешті, коли Майдан став стрімко скочуватися до екстремізму. Коли на перший план вийшов Правий сектор. Тоді-то навіщо було ходити латвійському міністрові на екскурсію в штаб Правого сектора і розповідати потім, які вони всі озброєні?

Найбільший плювок в душу Володимиру Володимировичу: початок і завершення гострої фази Майдану акурат в Олімпіаду. Совісті у вас немає, панове хороші. Людина сім років готувався, плекав мрію, навіть кордон Грузії посунув подалі від олімпійського села. Кадри ростив, мільярди вкладав. А ви взяли і нагадили на святковий стіл. Почекати не могли? Я вже не кажу про простих глядачах, які розривалися між репортажами з Сочі і з Києва.

І нарешті, коли ненависний Янукович втік, хто тягнув за язик деяких панів-революціонерів піднімати питання про російською мовою? А це марення про перехід на латиницю? А ці заяви в прямому ефірі про моральне обличчя російськомовного «бидла другого сорту»? Навіть західні партнери пожурили за несвоєчасність таких заяв. Але слово - не горобець. Ютьюб не вирубати сокирою.

До речі, про Ютьюб. Феєричний вихід на сцену Олександра Музичка з автоматом в одній руці і краваткою прокурора в інший зробив для російської пропаганди набагато більше, ніж десять Кисельових. Якби він не нагадував постійно, кого різав в Чеченську війну, то налякав би тільки депутатів і прокурорів. Сам міністр Аваков його урезонити не зміг. Ось вже правда - «тільки куля козака під степи наздожене».

Та що там Сашко Білий! Заступник новоспеченого Губернатора Дніпропетровської області у своєму Фейсбуці пише, що ворогам треба обіцяти все, що завгодно, а потім їх потрібно вішати. А адже не дурна людина. Знає, що ворог не дрімає і його Фейсбук читає в пошуках компромату. Сьогодні вже мало хто пам'ятає, хто і коли обіцяв вішати. Але всі впевнені, що будуть.

Таким чином, на думку спадає тільки одне. Організатори Майдану і подальшого перевороту прагнули всіма силами вивести Росію з себе. В хід пішло все. І особисті образи, і Севастополь, і «російське питання». З усіх можливих варіантів вибирали самий образливий для Росії.

Мені пригадується одна історія. У знайомих була вівчарка. Сильний, красивий, спокійний, дресирований звір. Кожен раз, коли вони виводили її на прогулянку, до неї підскакувала болонка і починала їй гавкати в морду. На всі прохання до господаря болонки прибрати вихованця від гріха подалі, той гордо відповідав, що у нас свобода, де хочемо, там і гуляємо, на кого хочемо, на того і гавкотом. Не подобається - самі приберіть свою собаку. І так тривало день у день. Але якось раз вівчарка сказала «ГАВ» і спокійно пішла далі. А на землі залишилися лежати дві половини болонки. Така ось реальна історія з життя.

З моменту втечі Януковича Путін мовчав майже тиждень. За цей час нова влада показала себе у всій красі і Росії, і південний схід України. А потім виступив глава МЗС Польщі Сікорський, той самий, який підписав договір з Януковичем і гарантував його безпеку. З його слів, Янукович сам винен, що втік від розправи. І взагалі, революція скасовує всі колишні домовленості. І колишні гаранти безпеки Януковича визнали спікера Ради достатнім заступником президента, а йому порадили думати над промовою в суді.

І ось тут Путін став діяти. Почав в Криму. На всі заперечення він відповідав, що або ви дотримуєтеся повністю Конституцію України і договір від 21 лютого, або визнаєте, що колишні закони перестали діяти. А раз так, то і договір по Криму з колишнім урядом і колишньої Конституцією теж втрачає силу.

Бонапарт говорив: «Не заважайте своїм ворогам робити помилки». На мою думку, починаючи з 2004 року, команда Путіна прораховувала можливі сценарії в Україні і в 2012 році прийшла до висновку, що висока ймовірність саме такого, який ми бачили: незаконне повалення законної влади. Утримувати Януковича від дурниць? Навіщо? Напоумляти опозицію? Боже упаси! Своєю вистачає. Куди котиться, туди і котиться. А ми приготуємо в потрібному місці лунку. Щоб далі не покотилася.

У цій кризі кожен вів свою гру. Росія, схоже, підготувалася до гри краще за інших. Хто програв - судіть самі. Однак гра не закінчена. Хочете знати, де межа «гав»? Ось вам ввідні: на початку 2013 року Міністерство оборони Росії замовило комплекти модернізації танків для ведення боїв в умовах міста. Вони будуть оснащені бульдозерним ковшами для розгрібання завалів і додатковим захистом від гранатометів. З іншого боку, зараз в Росії не проводяться навчання цивільної оборони та мобілізація резервістів. Думайте.

Втім, танк-бульдозер - не останній козир у рукаві Путіна.