» » Торрент-ресурси: як жити без них?

Торрент-ресурси: як жити без них?

Фото - Торрент-ресурси: як жити без них?

Великі торрент-трекери недавно були закриті в Європі. Ця подія викликала масштабне обговорення як в Internet-співтоваристві, так і в пресі. Хвиля боротьби з піратством дійшла і до Росії. В одному з січневих випусків російського друкованого видання, присвяченого інтернет-життя, як раз піднімалася ця тема, але на той момент ніхто поки не знав, чи торкнеться це масове протистояння піратству в Мережі вітчизняних торрент-ресурсів. Торкнулося, з'явилися «проблеми» у найбільшого в Росії за кількістю зареєстрованих користувачів трекера.

З недавніх чисел лютого місяця він призупинив роботу і ... неймовірно - продовжує працювати, змінивши доменне ім'я! Звичайно, ніхто не здивується російської винахідливості і вправності скористатися юридичними прийомами, а можливо, недоробками в законодавстві, щоб благополучно переїхати спочатку на дзеркало сайту під іншим доменом, а потім сказати, що так і було, мовляв, ми тепер по-новому називаємося.

Піратство залишається піратством, і це погано. Так кажуть правовласники: кінокомпанії, музичні продюсери, автори, режисери, композитори, виробники ігор і програмних продуктів. Але чи всі представники розумової праці мають наточеними зуб на піратство в Інтернеті? І як будемо жити, якщо в Мережі нам тепер практично нічого не можна, крім поштової скриньки і лякаючих новин на головній сторінці пошукової системи?

Почнемо з кіно. На дворі XXI століття. У всіх кінотеатрах йдуть новинки як вітчизняного, так і зарубіжного кінематографу. З'явилися кінозали з ефектом присутності. Касові збори потрясають всіх кількістю нулів і раптом ... показ ще не закінчився, а на одному з торрент-трекерів з'являється той самий фільм. Ті, хто ще не встиг сходити в кіно - качають, дивляться і, відповідно, нікуди вже не йдуть. Продукт зазнає збитків. Звідси і ненависть до піратів.

Але хочеться зауважити, що не всі трекери такі безсовісні. Більшість ресурсів блокують і видаляють посилання з роздачі на час показу картини в кінотеатрі і тим самим йдуть на поступки правовласникам. Є навіть позитивна сторона медалі: коли закінчується показ і рейтинг фільму поступово йде вниз, торрент-рух максимально довго гальмує падіння завдяки файлообміну. В даному випадку побажання піратів, отаких Робін Гудів, творцям картини: робіть гроші на прокаті, вам ніхто не заважає.

Але є й інші проблеми. Вже після показу, завдяки торрент-ресурсів, творці, наприклад, втрачають гроші на продажу DVD. Ціна ліцензійного диска, як правило, починається від чотирьохсот рублів, ну а якщо купувати високу якість картинки - і того дорожче. Звичайно, простіше скачати.

Хоча не варто забувати, що величезну конкуренцію авторам створюють піратські диски, і це без втручання файлообміну. Можливо, спочатку на цьому фронті порядки навести, а вже потім і торрент-трекери звинувачувати? До того ж, компакт-диски повільно, але впевнено починають відходити в минуле, а те, що продають біля метро і в переходах, часом навіть страшно вставляти в DVD-плеєр, особливо якщо прислухатися до запаху матеріалу, з якого він виготовлений. Списки трекерів хоч не пахнуть, та й середовище навколишнє не засмічувати.

Говорячи про новинки, все зрозуміло, але що робити з авторським кіно або старим фільмом 1956 випуску? Де нам тепер його знайти? Обійти половину міста і в кращому випадку почути від продавця: не знаю, треба шукати. Що стосується регіонів, там питання ще складніше і не потребує коментарів. Є в нашій країні і такі місця, де інтернет вже провели, а на полицях в ряду новинок припадає пилом старий добрий «Титанік». Що ж стосується класики, та ще й зарубіжної, то легше втратити бажання перегляду, ніж шукати, замовляти і чекати.

Все якось не так, але піратство - зло, це факт. Говорити про музику можна так само довго, і суперечок виникне не менше. Але хотілося б нагадати, що завдяки інтернет-популярності багато відомих на сьогоднішній день артисти стали збирати зали, а до деяких і поготів слава прийшла через широке обговорення в Інтернеті. А може, обладнати всі радіоприймачі вбудованими купюроприймач і кидати по команді радіо-ведучого п'ять рублів, якщо хочеш порадувати себе новим хітом? Якось незручно, але піратство - зло.

Що ж стосується нелегального розповсюдження ігор, то тут правовласникам, звичайно, не позаздриш, і їх невдоволення цілком обгрунтовано. Ламана іграшка не набагато гірше, незабаром інтерес до неї охолоне і в закачку піде інша, наступна. Хоч і бувають випадки, коли випробувавши, так би мовити, гру в роботі, народ йде і купує ліцензійну версію, у твердій переконаності отримати оновлення і нові можливості. Одним словом, гравці знають, що роблять.

Ну і звичайно, одним з не менше страждають від піратів сегментом ринку інтелектуальної праці, напевно, є виробники програмного забезпечення. Ламані, «залічені» версії поширюються, зауважимо, не тільки через торрент-ресурси, але також є у вільному продажу. На превеликий жаль користувачів таким продуктом, оновлень і технічної підтримки тут бути не може, а якщо і буде, то недовго. Багато хто знає, що часом даний продукт, потрапляючи в руки підприємливого громадянина, знаходить широке застосування не тільки в особистих цілях, але і для досягнення добробуту - це зло.

Так хто ж винен у тому, що правовласники терплять збитки? Торрент-трекери або виробники неякісних дисків? Люди, які люблять кіно і музику, або жаднюги, які не хочуть за це платити? А може бути ті, хто дозволив таким проектам народитися і існувати? Дивно, але піратство - це погано.