Коли відзначати День народження Інтернету?
Багато хто задається питанням, а який день і навіть рік, вважати Днем народження Інтернету? Єдиної думки на цей рахунок так досі і не існує. Ось тільки деякі дати ...
Прообразом Інтернету послужила програма ARPANET - розробка військового відомства США. Ці роботи почалися в рік запуску першого штучного супутника Землі. І тільки до 1969 року проект приніс свої перші обнадійливі плоди. Але до реального впровадження та створення глобальної Мережі залишалося ще довгих 20 років.
29 жовтня 1969 в системі ARPANET відбулася перша зв'язок між двома комп'ютерами, що знаходяться в різних містах. Перші спроби були, звичайно, примітивними, але для розробників це стало відправною точкою у створенні Інтернету. Але сам термін «інтернет» застосували лише в 1973 році.
Американський інженер Рей Томлінсон 2 жовтня 1971 створив електронну пошту, і придумав всім тепер відомий символ @. Правда, в даному випадку скоріше можна говорити про День народження електронної пошти, ніж всього Інтернету.
Існують і інші дати, які претендують на День народження Інтернету. Але більшу частину з них можна застосувати до суто технічну сторону. Наприклад, 1 січня 1983 мережа ARPANET перейшла на існуючий досі протокол TCP / IP. А 8 травня 1983 увійшла в дію система DNS (доменних імен).
Але якщо і далі заглиблюватися в технічні нетрі, то ми так і потонемо в морі «датської» інформації. При бажанні можна «накопати» і безліч інших дат. Адже не можна ж вважати Днем народження автомобіля, скажімо, створення лише циліндра.
Що таке Інтернет? Всесвітня глобальна Мережа. Саме від цього визначення і будемо «танцювати». Багаторічні дослідження в галузі інтернет-технологій вилилися в те, що талановитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, працюючи у науковій організації CERN (Женева), у 1989 році запропонував глобальний гіпертекстовий проект.
На основі цього були закладені фундаментальні поняття Мережі: HTTP, HTML, URL. Для застосування подібних стандартів вчений створив перший web-браузер - WorldWideWeb (переріс у сервіс WWW). До винаходу цих ключових понять Інтернет був в основному доступний і зрозумілий невеликому колу фахівців. І тільки після створення ось цих, без перебільшення, революційних технологій Інтернет ступив у народні маси.
Перший web-сайт на основі цих базових елементів Тім Бернерс-Лі створив і розмістив 6 серпня 1991. І тому логічно вважати реальним Днем народження Інтернету - 6 серпня. А вже далі, на основі цих головних принципів, Інтернет став удосконалюватися і розвиватися.
А після появи 22 квітня 1993 першого графічного браузера Mosaic серфінг по Інтернету стало можна здійснювати «легким рухом руки», використовуючи лише мишку, не вдаючись у складні тонкощі програмістських штучок. 30 квітня 1993 CERN, у надрах якого й зародилися епохальні розробки, оголосив, що Інтернет буде вільним для всіх.
Тіма Бернерса-Лі цілком заслужено вважають «батьком Інтернету». Але справедливості заради треба сказати, що свою лепту у створення Мережі внесли багато висококваліфікованих вчені. Просто британський вчений вміло акумулював всі досягнення, що і призвело до створення Всесвітньої Мережі. Взагалі, «батьків Інтернету» багато, але «мати» одна.
Розбіжності з приводу різних дат Дня народження Інтернету можна вирішити таким чином. Ось взяти, наприклад, загальний День працівників зв'язку. Усередині цієї галузі є різні служби, які відзначають свої професійні свята, кожен у своїй сфері. Так і тут: встановити єдиний Міжнародний день Інтернету - 6 серпня. А всі інші розробники Інтернету, кожен у своїй вузькій спеціалізації, вже можуть відзначати роздільно свої суто професійні дати.
Правда, католицька церква пропонує заснувати Міжнародний день Інтернету 4 квітня. Це день кончини святого Ісидора Севільського. Православна церква запропонувала на «посаду» покровителів Інтернету святих - Віру, Надію, Любов і матір їх Софію. Ця дата відзначається 30 вересня. Крупна інтернет-компанія IT Infoart Stars в 1998 році й запропонувала цю дату як День Інтернету.
В принципі, нічого поганого в цьому немає. Але все ж ці дати умовні і символічні, і ніякого відношення до Інтернету не мають.
І наостанок - самий «вбивчий» аргумент на користь дати 6 серпня. Поява першого сайту відбулося в похмуру дату - вибуху атомної бомби в Хіросімі. Ефект від появи Інтернету такий же, як і від застосування атомної бомби. На зміну ядерному століття і ракетному протистояння приходить «новий світовий цифровий порядок». Інтернет в якійсь мірі (залежно, в чиїх руках знаходиться) - зброя масового інформаційного ураження.
У найближчі десятиліття Інтернет перетвориться на світове віртуальна держава. А раз є держава, значить, має бути і уряд. Незважаючи на те що формально у Інтернету немає господаря. Але ж «святе місце порожнім не буває», і гонка за контроль над майбутнім інтернет-простором вже почалася.
У грудні 2012 року в Дубаї на конференції Міжнародного союзу електрозв'язку відбувся поділ держав на два інтернетівських блоку. У перший увійшло 89 країн (в т.ч. Росія і Китай), а в другій - 55 країн (в т.ч. США і Великобританія). Почалася відкрита боротьба за сфери впливу в майбутньому віртуальному світовому уряді.
У Міжнародної шахової федерації є прекрасний девіз: «Всі ми - одна сім'я». Це гасло можна віднести і до інтернет-спільноти. Будь-який прогрес несе в собі і позитивні, і негативні фактори. Перефразовуючи відомий вислів Іллі Ільфа, можна сказати: «Ось Інтернет є, а щастя немає».
Незаперечний факт, що Інтернет перетворився на потужний і корисний соціокультурний інструмент. Але жодна велика держава не захоче упустити зі своїх рук такий могутній соціальний маніпулятор, яким тепер є Інтернет.
