Як загартовується електорат! (Із щоденника рядового виборця).
Присвячується початку опалювального сезону.
23.11.- по місцевому каналу телебачення помітила сором'язливу строчку про загрожує відсутності гарячої, а вірніше буде сказано, теплої води ..
Організувала постірушку, прийняла попереджуючий душ. Можна сказати: пощастило, адже я могла цього рядка і не побачити, як інші.
У ніч з 23.11 на 24.11 віроломно, без всяких інших сентиментальних оголошень і, не зв'язуючи себе ніякими обіцянками, відключили опалення, гарячу, а заодно, що не розмінюючись на дрібниці, і холодну воду. Життя змістилася в режим прифронтової смуги.
24.11- майже через добу, до вечора несміливо включили опалення. А води немає ніякої! Зітхнувши, сполоснула інтимні місця мінералкою. Мабуть, застудилася чи перенервувала, бо зранку запалився очей.
25.11-вранці. Скінчилася мінералка. Останні гроші пішли на ліки. Таблетки довелося запивати розмороженими кубиками льоду.
25.11. -обід. Протерла обличчя зубним лосьйоном. Так як зубна щітка була недоступна, пожувала часточку лимона. Дізналася, що в сусідньому під'їзді таки є вода. Пішла в ЖЕК. Начальник знав про те, що у нас немає води. Мляво пообіцяв розібратися і включити воду. (Начебто хтось не давав це йому зробити раніше).
26.11- А води все-таки немає. Моє немите підсвідомість підказало, як виявилося потім, єдиний вірний вихід. Методом дедукції я відшукала слюсаря, до якого, виявляється, не дійшло ще вказівку начальства включити воду, бо воно було зайнято політичними дебатами.
Про радість! Вода є! І навіть доступний окріп! Всього лише на третю добу випробувань! У під'їзді просто перекрили вентиль, а потім не поспішали його відкривати, щоб всі згадали, хто у нас головний.
Ось тут я, нарешті, зрозуміла, що в наш лихий час вся надія може бути тільки на простого роботягу, та на себе, ще не зачумлённих політикою і боротьбою за владу.
