Де заробити в Білорусі?
Найбільша проблема сучасного бізнесу - знайти ринкову нішу, яку ще не окупували конкуренти. Багато хто говорить: все зайнято, нікуди не втиснутися, з'їдять - вже дуже високий рівень конкуренції. Або потрібні такі інвестиції в новий проект, що потрібно вже бути успішним і багатим, щоб мати можливість собі їх дозволити. Але, виявляється, вільні ніші, які не потребують надвисоких інвестицій, ще є.
Білорусь - країна автомобільна. Автомобілі в республіці купують, продають і експлуатують. Але машини сходять з конвеєра, всі вони сумно однакові, уніфіковані і стандартизовані. І власникам авто деколи хочеться трошки розкоші не тільки як докази успішності, але й для збільшення комфортності, з естетичних міркувань, нарешті. Ось тут-то відкривається та сама вільна ніша ринку - забезпечення автолюбителів бажаної ними неповторністю механічного друга.
Правда, ніша ця частково зайнята. Різноманітні підприємства, що спеціалізуються на тюнінгу автомобілів і мотоциклів, навперебій пропонують забарвлення, установку додаткового обладнання з каталогів, тюнінг вихлопних труб, збільшення потужності двигуна, легкосплавні диски, пластиковий обвіс, стайлінгові фарби, художній розпис засоби пересування та багато іншого.
Конкуренція? Звичайно. Та й ринок збуту послуг не настільки великий, як могло б здатися, виходячи із загальної кількості автомобілів у країні: не так багато автолюбителів забажає, наприклад, зобразити на своєму металевому одного художній розпис. А при уважному вивченні пропозицій тюнінгу помічається цікавий «провал»: майже повна відсутність підприємств, що спеціалізуються на автозвуці.
Концертний зал на колесах - мрія багатьох автовласників. Тепер же, коли на весь зріст стоїть проблема пробок на дорогах, меломанами стали майже всі водії. Але автозвук - це не просто магнітола, що займає призначене для неї місце. І не тільки колонки, вмонтовані в двері або панель за заднім сидінням автомобіля. Справжній автозвук вимагає, крім ретельного підбору аудіотехніки, якісної вібро-і шумоізоляції салону. До слова, повний спектр таких послуг в Мінську пропонують всього два тюнінгових салону.
Таке становище не дивно. Звичайний шлях розвитку, в тому числі і в сфері виробництва, та послуг - еволюційний. Тюнінгові салони - це природний продукт еволюції «гаражних майстрів» високого класу. А послуги, які вони пропонували, були стандартні: ремонт кузова, забарвлення, ремонт салону автомобіля, ремонт двигуна і так далі. Тобто, для того щоб відкрити тюнінговий салон, таким майстрам потрібен лише хороший дизайнер (для художнього розпису) і деяка сума грошей. З автозвуку складніше. Тут недостатньо мати в штаті відмінного автослюсаря або автомеханіка. Потрібно грамотний радіотехнік. Бажаний ще інженер-електроакустик, але, на жаль, в Білорусі фахівців цього профілю навчальні заклади не готують.
При особливо високих вимогах до якості автозвуку майстрам доводиться буквально обдирати салон автомобіля до голого заліза. Після чого монтується система автозвуку, встановлюються вібро-і шумоізоляційні матеріали, знову збирається салон.
Такі роботи потребують уваги і автослюсаря, і автомеханіка - адже потрібно не тільки встановити систему і забезпечити якість звучання. Автомобіль після всіх робіт повинен як і раніше залишитися засобом пересування, але вже оснащеним елементами розкоші. Не повинні бути порушені аеродинамічні властивості автомобіля. Бажано зберегти в недоторканності вільний об'єм салону і багажника.
Коли за установку автозвуку беруться аматори, на автомобіль після їх «роботи» буває страшно дивитися: дивно, як в салоні може поміститися водій, не кажучи вже про пасажирів. Правда, «звучать» автомобілі дуже якісно. Але чи можна їх назвати засобом пересування? Це вже не автомобіль, а салон аудіотехніки на колесах. Щось на зразок тумби з аудіоапаратурою.
Білоруський автомобільний ринок потребує професіоналів, які могли б перетворити серійну машину в концертний зал, зберігаючи при цьому всі її автомобільні якості і властивості. Головне, що потрібно тому, який вирішить зайняти цю вільну нішу, це майстри, фахівці високого класу. Це тим більше важливо, що працювати вони повинні не на серійне виробництво, а на індивідуальне замовлення, перетворювати кожен автомобіль на витвір мистецтва.
Слід зауважити, що, незважаючи на жалюгідний стан ринку автотюнинга в області автозвуку, білоруські ентузіасти провели кілька чемпіонатів республіки з автозвуку, посіли третє місце на чемпіонаті Європи, який проходив у Києві в 2006 році, перше місце у фіналі чемпіонату Росії 2007 року. Тільки відсутність фінансування не дозволило білоруській команді поїхати на чемпіонат Європи 2007 року, який проходив у Данії. Не сумніваюся, що наші автомеломани зайняли б високі місця і там. Всі передумови для цього у них були. Так що фахівці автозвуку, причому високого класу, в Білорусі є. Залишилося тільки їх грамотно використовувати.
Аудіотюнінг як послуга не є єдиним напрямком, до якого можна прикласти руки. Ще не зайнята торгова ніша. Справа в тому, що на білоруському ринку досить багато аудіотехніки марок Sony, Panasonic, Philips, Blaupunkt, LG, JVC, Clarion, Pioneer та інші. Як правило, всі ці відомі бренди виготовлені в Китаї. Крім того, китайці поставляють нам свою аудіотехніку та мультимедійну апаратуру для автомобілів без маскування під брендову продукцію. Апаратура «без маски», звичайно, коштує набагато дешевше. Правда, і якість у неї нижче.
На жаль, на ринку практично відсутні російські моделі аудіотехніки: «Урал», «Яуза», «ІЖ». А адже російські виробники, що відродили старі бренди, виробляють не тільки автомагнітоли, але й CD / mp3-ресивери, мультимедійну апаратуру і акустичні системи. Причому все це - продукція високої якості і вельми прийнятної ціни (особливо, якщо порівнювати з «китайськими» Sony, Panasonic, Philips і т.д.). Радіотракт магнітол «Урал» копіюють китайські та південнокорейські виробники через високу чутливості і цілого ряду специфічних параметрів, що характеризують якісний рівень даних виробів.
Підприємствам Білорусі, зайнятим забезпеченням автомобільного ринку республіки аудіотехнікою, слід було б звернути увагу на східного сусіда, у якого є що запропонувати. Або східному сусідові варто було звернути увагу на Білорусь як на потенційний ринок збуту.
У Білорусі є спеціалізоване підприємство з виробництва подібної апаратури - гродненський завод «Автомагнитола», який в 80-х роках минулого століття зарекомендував себе з кращого боку. Автомагнітоли «Гродно» відрізнялися надійністю, а їх основні параметри ні в чому не поступалися знаменитим японським і європейським брендам. Сьогодні ні про яку конкуренцію з продукцією інших країн говорити не доводиться. Модельний ряд залишився все той же, що і в минулому столітті, коли завод був у зеніті слави. Звичайно, «реанімація» такого виробництва потребує чималих коштів, але якщо до білоруських автомагнітол повернеться колишня слава, то всі вкладення багаторазово окупляться.
Крім того, в Білорусі є й інші, майже забуті марки: «Неман», «Сож», «Океан», «Білорусь». Вони також заслуговують відродження в сучасному асортименті продукції, з новими технологіями і новими фахівцями. Якщо це буде здійснено, то досить імовірно, що незабаром японські та німецькі автолюбителі будуть записуватися в чергу, щоб поставити на свої автомобілі автомагнітолу «Гродно» або ресивер «Сож» ...