Дитячий садок. Коли віддавати дитину і до чого готуватися?
Все життя батьки піклуються про свою дитину. Хвилюються, якщо він захворіє, радіють, коли у нього все виходить. Здається, ось нещодавно з маленьким грудочкою приїхали з пологового будинку ... Невже він вимовив слово «мама»? Самостійно потопав ніжками? Обняв вас і лагідно сказав: «Люблю»? Скільки таких хвилюючих моментів може пригадати жінка. Діти - радість і щастя, вони наповнюють наше життя глибоким змістом. І ви розумієте, як важливо відчуття того, що хтось завжди любить і чекає вас ...
Наші діти швидко ростуть. І рано чи пізно життєва дорога приведе їх в дитячий сад. Хоча у деяких сімей не виникає такої необхідності: бабуся може доглянути за малюком, фінанси батьків можуть дозволити їм запросити няню.
Але багато тата й мами надходять традиційно: шукають дитячий садок. І ось тут і з'являється безліч питань, які пов'язані, безумовно, з турботою про майбутнє своєї кровинки. З якого віку краще віддавати дитину в руки вихователів? Як довго адаптуються вони до нового для них вдома - дошкільній установі? Ці питання потрібно вирішувати не тільки на сімейній раді, але і з досвідченими фахівцями - педіатрами та психологами.
Як вважають педіатри, кращий вік для «переселення» в дитячий сад - три роки. Але, безумовно, кожен малюк - це індивідуальність. Якщо в сім'ї двоє-троє братів і сестер - дитячий садок їм не так вже необхідний. Ну, а якщо у вас один-єдиний дитина - сумніви геть. Дитяча «дружина» допоможе підготувати добрий грунт для розвитку особистості: дитина стане більш самостійним, товариським, зможе завжди постояти за себе.
Не варто забувати, що є діти, яким просто не обійтися без спеціалізованих дошкільних установ. Це маленькі громадяни з проблемами зору, слуху, порушеннями мови. В саду з такими хлопцями займаються за спеціальними методиками, освоїти які батькам найчастіше не під силу.
Період адаптації у кожної дитини проходить по-різному: у когось проявляються капризи, народжується агресія, інші відмовляються в перші дні від їжі і сну. У декого ці проблеми виникають пізніше. Швидше і краще звикають до саду ті діти, у яких стосунки з батьками спокійні й урівноважені. Не забувайте: маленькій людині потрібно завжди показувати свою любов, говорити йому ласкаві слова, щоб він відчував себе в цьому світі потрібним і захищеним. Якщо ви вирішили передати дитину в руки вихователів, то заздалегідь потрібно подбати про те, щоб домашній режим дня малюка був наближений до розкладу в садку.
Нерідко виникають питання з приводу харчування: мами частенько готують смакоту, намагаючись догодити своєму чаду, тому діти не можуть звикнути до раціону дитячого саду. Дорослі починають бити тривогу, дивуватися, чому їхня дитина не їсть. Дорогі мами, не поспішайте влаштовувати «харчове насильство». Зголоднілі, діти самі попросять їжу. Головне - не панікувати.
Психологи багато в чому поділяють думки педіатрів: дитині до трьох років краще поруч з мамою, яка, як ніхто інший, розуміє його. Емоції дитини розвиваються з дитинства, і так важливо, щоб вони були позитивними. А хто, як не любляча мама, зуміє їх примножити, даруючи щодня любов, турботу і тепло. Тоді малюкові будь-які труднощі по плечу.
Що стосується питання адаптації, то все залежить від уваги, наданого дитині в цей період фахівцями, і участі сім'ї у цьому процесі. Важливо, як батьки самі ставляться до дошкільної установи. Звичайно, тривожно віддавати рідну кровиночку в чужі руки. Я багато разів бачила мам, які приведуть дитину в садок і не можуть його залишити без сліз. Мама плаче, дитина ридає. Маленький чоловічок і так хвилюється, що він залишається з незнайомими тітками, а тут ще й найдорожче істота підливає масла у вогонь. Так що мамам потрібно брати себе в руки - не сердитись, не дратуватися, не впадати в істерику. Діти - хороші спостерігачі, вони чуйно вловлюють реакцію дорослих. Тому не забувайте: вихователі завжди чекають підтримки з боку родини.
Коли у дитини неспокійно на душі, він починає частіше хворіти, у нього послаблюється імунітет. Тому ваша усмішка і радісний погляд - найпотрібніше для малюка. Йти назустріч дітям, допомагати їм пройти цей нелегкий період - ось головне завдання сім'ї.
Давайте пам'ятати, що дитячий садок - Це не тільки нове оточення. Це перше велике випробовування, яке ваш син або дочка зустрічає самостійно. Не потрібно соромитися задавати питання педіатрам та спеціалістам дошкільного закладу: разом легше знайти рішення. І швидше настане момент, коли малюк стане поспішати в сад, залишивши всі тривоги і переживання позаду.
