Як влаштувати дитину в білоруський дитячий садок?
Старші люди пам'ятають, що влаштування дитини в дитячий садок ще в недавні роки було серйозною проблемою. Сьогодні ситуація в Білорусі дещо інша. Місць у цих дошкільних закладах більше, ніж діточок-дошкільнят. Винятки, звісно, є. Наприклад, в районах-новобудовах, в яких будівництво «соціалки» традиційно відстає від зведення житлових будинків.
У Білорусі дошкільне виховання знаходиться під пильною увагою державних чиновників. Кожен новонароджений потрапляє в базу даних дітей дошкільного віку, що формується районними виконкомами. Принаймні, повинен потрапляти. Якщо про дитину чомусь «забули», то поставити його на облік можна, звернувшись до виконкому, або, для жителів Мінська, навіть через Інтернет.
Віддати дитину можна в будь садок, незалежно від місця проживання і прописки. Коли віддавати? Теоретично, з 2-х місяців. Але на практиці установ, що працюють з немовлятами, не знайти, реальний вік дитини для початку життя у відриві від тата і мами - один рік.
За напрямком в садок батьки дитини повинні звернутися в районний відділ освіти. Наступний етап - медогляд у педіатра, за місцем проживання. При необхідності лікар направить до вузьких спеціалістів. Закінчується медогляд оформленням медичної карти, без якої в садок не візьмуть. Заключний візит - до завідуючого дошкільним закладом. З ним укладається договір, в якому обумовлюються питання режиму, харчування і т.д.
Садки працюють 10 - 12 годин на добу. Є й цілодобові. Режим дошкільного закладу визначають місцеві влади залежно від запитів більшості батьків або графіка роботи підприємств. Кількість дітей у групі варіюється від 7, у випадку дітей молодше року, до 20, якщо дитина постарше, від 3 до 6 років.
Послуги утримання дитини та його утворення безкоштовні. За харчування необхідно сплатити 60% вартості. Решта додасть держава. У середньому, залежно від віку дитини, режиму його перебування і профілю дошкільного закладу батькам доведеться сплатити від 23 до 45 тисяч білоруських рублів, що відповідає приблизно 10-20 доларам.
На практиці іноді доводиться стикатися з відвертим вимаганням, як на стадії надходження, так і надалі. Звичайно мова не йде про банальну хабарі в кишеню завідувача. Але прохання допомогти садочку матеріально для проведення ремонту або закупівлі обладнання не рідкісні. Причому, зазвичай ніхто не поспішає виписувати квитанції. Скільки про це писано - переписано, говорено - переговорено, а віз і нині там.
У найближчих планах білоруського дошкільного виховання - введення інституту педагогів-гувернерів, які зможуть займатися з дітьми на платній основі без відриву від сім'ї. Або з частковим відривом, бо повна ізоляція від дитячого колективу не є благо для дитини. Природно, головним напрямком діяльності гувернера планується індивідуальний розвиток дитини. Такий інститут дозволить, крім усього іншого, працевлаштувати значно більше число педагогів, яких у країні чимало. Міністерство освіти обіцяє ввести таку послугу вже до кінця нинішнього року. Що з цього вийде? Поживемо - побачимо.
