У чому секрет ефективного спілкування дитини і дорослого?
Спілкування - це встановлення і розвиток контактів між людьми. Навіть якщо люди мовчать, між ними все одно відбувається спілкування. У сім'ї ми спілкуємося не лише словами, інтонацією, натяками, а й поглядами, звичками, своїм настроєм, особистим ставленням до якоїсь людини чи явища. Усім цим ми можемо сказати людям, які знаходяться поруч з нами не менше, ніж звичайною мовою.
Щоб мати щасливих дітей і хорошу сім'ю, необхідно налагодити доброзичливе спілкування. Члени сім'ї повинні не тільки розмовляти один з одним, але глибоко і правильно спілкуватися. Саме якість спілкування в сім'ї визначає відносини дорослих і дітей, вміння зробити сім'ю щасливою. Звичайно, батьки - це звичайні люди, які роблять багато помилок, розплачуються за це хворобливими шишками, іноді вони втрачають контроль над собою, коли емоції захльостують їх. Але при цьому батьки, у яких є діти, обов'язково повинні думати, міркувати, аналізувати. Їм необхідно працювати над собою, самовдосконалюватися. А найголовніше, вони повинні ставитися до дитини, як до подарунка долі.
Головне завдання батьків - побудувати щасливу сім'ю, в якій радісно ростуть діти і живуть щасливі дорослі. І всім їм добре один з одним. При цьому дуже важлива атмосфера внутрісімейного спілкування. Побудувати теплі, доброзичливі стосунки в сім'ї, може бути, не так просто, але й не складно, якщо вчитися цьому і витягувати уроки з минулих помилок. Отже, давайте вчитися.
У наш швидкісний століття ми спілкуємося зі своїми дітьми дуже швидко, вкладаємо в це спілкування багато інформації, а діти часом не встигають сприймати всю інформацію, тональність нашої мови. Тому спілкуватися слід неспішно, сердечно, вдумливо. Часто, розмовляючи з дитиною, ми говоримо так, наче дитина в чомусь винен. Або використовуємо наказовий, а часом і повчальний тон. Чому ж ми не хочемо спілкуватися зі своїми дітьми дружньому, на рівних? Адже якщо ми будемо для дитини другом, уважно слухати, коли він говорить, не перебивати, то наша дитина буде знати, що він завжди зможе розповісти нам про свої почуття й емоції, і не буде боятися, що його не зрозуміють, присоромлять, перервуть.
Дуже часто головною турботою в сім'ї вважається необхідність нагодувати і напоїти дитини, цьому приділяється багато часу, а насправді, треба прагнути до того, щоб проводити поруч з дитиною якомога більше часу, вдумливо, неспішно спілкуватися з ним. І обов'язково між вами повинен бути діалог, а не монолог. Це найвірніший спосіб дізнатися про стан душі вашої дитини.
Коли спілкуєтеся з дитиною, намагайтеся просити, а не наказувати. Дитина із задоволенням відгукнеться на дружнє прохання, причому швидше і охочіше, ніж на наказ. Постарайтеся не пригадувати йому якісь його минулі помилки або помилки. Діти не менш нас зайняті своїми справами і іноді можуть забути щось зробити, тому не поспішайте їх дорікати за це, а спокійно нагадуйте.
Всі діти хочуть бути хорошими, але іноді роблять щось погане. Найчастіше дитина не хотів або не очікував, що так вийде. Тому, якщо ви відчуваєте, що дитина зробила не навмисне, краще не помітити таку його помилка, ніж лаятися. А ще краще - подумати і розібратися, в чому причина цього вчинку. Зазвичай діти й самі усвідомлюють, що погано вчинили, і переживають.
Намагайтеся не узагальнювати: «Вічно ти ...», «Ти взагалі ...». Ваша дитина завжди в загальному і цілому хороший, і якщо він один раз зробив помилку, ні до чого говорити, що це завжди так. Якщо вина дитини очевидна, постарайтеся допомогти йому знайти рішення проблеми або вихід із ситуації, в яку він потрапив. Завжди намагайтеся помічати успіхи дитини, її досягнення, навіть найменші. Обов'язково хваліть дитину. Звичайно, помилки і недоліки теж треба помічати, щоб навчити малюка виправляти їх, але головне - помічайте хороше. І обов'язково розмовляйте з дитиною про його успіхи. Нехай він вчиться не тільки на своїх помилках, але і на своїх успіхах. Нагадуйте йому про ці успіхи, досягнення частіше, адже будь-який успіх можна повторити, якщо володіти методикою його досягнення.
У своїй сім'ї постарайтеся домогтися єдності всіх дорослих і обов'язково виконуйте вимоги самі. Якщо батьки навчаться спілкуватися з дитиною, а не лише вимагати або дорікати, то в родині буде створена обстановка любові і налагоджені міцні зв'язки між дітьми і батьками.
