» » Чи треба читати анотації до лікарських препаратів?

Чи треба читати анотації до лікарських препаратів?

Фото - Чи треба читати анотації до лікарських препаратів?

Чи кожен читає анотацію до прописаному лікарем ліків?

- Дивне питання, - скажете ви.

- Навіщо це? - Запитають інші.

- Звичайно! - Дадуть відповідь треті.

Люди, що мають хоч якесь відношення до медицини, як то: лікування родичів в період застуди, семестр медичної підготовки під час навчання у вузі, медики в роду, - досить часто анотації все ж читають. Або не читають, знаючи властивості конкретного препарату, його дозування, протипоказання «на зубок».

Не так давно мені довелося зіткнутися з тим, що навіть фахівці вищої категорії, регулярно проходять перепідготовку, можуть не враховувати деяких дуже важливих нюансів, призначаючи той чи інший препарат.

Конкретизую: у нас всім вагітним наповал останнім часом призначають верапаміл для підтримки роботи серця. Пігулки маленькі. Спочатку я без уваги пробігла анотацію очима, вирішивши, що лікареві видніше - один з кращих фахівців в місті. Коли незабаром тиск моє, в нормі знижений (гіпотонічній), стало натякати на своє зовсім плачевний стан, я звернула на це увагу доктора і отримала рада «переполовинити дозу». Не допомогло, і я полізла в Мережу почитати інструкцію із застосування препарату великими літерами, тому як мій термін припускав типову вже для вагітних неуважність.

А в анотації виявилося наступне:

«Протипоказання ... артеріальна гіпотензія ... вагітність, період лактації ...» Таблетки приймати я зараз же кинула.

З часом цей малоприємний момент забувся, та ось невдача: той же фахівець призначив мені парлодел (бромокриптин) для придушення секреції пролактину. Поясню: жінкам його призначають, коли необхідно зупинити вироблення молока або відновити менструальний цикл і овуляцію.

На курсах майбутніх мам нам адже пояснили, що перетягувати груди вкрай шкідливо! Прочитавши інструкцію із застосування препарату, нічого особливо страшного в парлодела я не угледіла. Напевно, скам'яніла палаюча груди зіграла свою роль - і адже ти диви, треба було вихідним трапитися, звернутися за допомогою нікуди!

А парлодел в аптеці опинився. Нудоти і / або блювання (найчастіших побічних ефектів) він не викликав, і призначений курс я пропила, хоча дозування з половини таблетки не підвищила - свідомість кудись губилося від цілої. Знову тітка промахнулася. А я ж адже ще й зростання невеликого, і ваги. Треба було дозування пропорційно зменшити, а доктор мій про це не подумала. І пацієнтка сама не здогадалася - не до того було.

Буквально щойно знайшла в інтернет-консультаціях інформацію, що починати прийом парлодела слід з 1/4 таблетки (0,625 мг) і краще за вечерею, поступово (раз на тиждень) підвищуючи дозу! У моїй паперової інструкції півтора роки тому цього рядка не було, як немає і в цієї, і в цієї інструкції теж.

З наслідком передозування парлодела, можливо, вкрай нетиповим, про який промовчу, борюся до цих пір і вірю в позитивний ефект цієї боротьби. Так що читайте інструкції до призначуваних вам самим, а особливо вашим дітям, ліків. Лікар може упустити або ви раптом згадайте, що забули сказати доктору якусь важливу дрібницю. Наприклад, про алергічної реакції на складові препарату у вас, у кого-то з найближчих родичів-якийсь показовий епізод з дитинства (наприклад, не спали ви від димедролу, а починали бігати і стрибати - значить, цей препарат не дасть вам заснути за призначенням лікаря, коли знадобиться).

Задавайте лікаря питання щодо уточнення дозування, навіть якщо вам самим ці питання здадуться дурними, аргументуйте. Краще здатися дурнем, ніж заплатити здоров'ям за чужий недогляд. Від великої кількості пацієнтів, буває, очей доктора «змальовується», як у всякого фахівця, який працює на знос. Не соромтеся попросити аналог препарату або піти до іншого лікаря. В крайньому випадку запитайте поради у провізора-фармацевта. Буває, що в аптеці можна отримати набагато більш грамотну консультацію, ніж у дільничного лікаря.

Наприклад, якщо у вас пропав голос, то допоможе гаряче (не пекуче) молоко з ложкою меду і / або вершкового масла, якщо немає алергії. Цей рецепт допоміг мені швидко відновитися, а рекомендувала його провізор найближчої аптеки (у нашому гастрономі). До речі, я не раз чула, як вона давала дієві поради іншим покупцям. Адже молоко краще таблетки, правда? І їй було не важливо, купіть ви щось після її консультації чи ні.

Однак будьте напоготові, якщо у відповідь на уточнюючі питання вам пропонують просто більш дорогі препарати, кажучи: «Так, ось ще цей препарат, імпортний, теж від кашлю, можливе застосування у дітей від народження». Такий працівник аптеки просто прагне збільшити виручку за свою зміну. А препарат може виявитися занадто сильним і нашкодити - це дуже небезпечно. Варто прислухатися, якщо вам про це говорить якась мамаша з черги. І не дивуйтеся, якщо «доброзичливий» провізор запитає, чи є у тій медичну освіту. Не варто покладатися на ціну там, де допоможе сироп кореня солодки за 27 рублів і гірчиця в шкарпетках. Довіряйте, у тому числі й інтуїції, але перевіряйте і будьте здорові!