Чи існує ризик при зверненні до гомеопата?
У цій статті я хочу розповісти про альтернативну медицину, а саме - про гомеопатію. Сенс лікування полягає в спробі вилікувати пацієнта препаратами, що представляють собою розведення діючої речовини, яке при великих дозах викликає симптоми, схожі з симптомами хвороби.
Наприклад, отруйна рослина аконіт викликає задуху, а гомеопатичний препарат з нього знімає такі проблеми, як утруднене дихання.
Медичне співтовариство вважає гомеопатію шахрайством чистої води, хоча засновником цього напряму є німецький лікар і вчений Християн Фрідріх Самюель Ганеман. Згадка зустрічається і у Гіппократа в його праці «Про докази по поняттю слухачів». Дослівно було написано наступне: «Що виробляє хвороба, те ж саме, прийняте в недузі, дає одужання».
Гомеопатія в нашій країні отримала офіційної статус в 1995 р, але перші випробування гомеопатичних ліків були проведені в 1989-91 рр. в Київському НДІ урології та нефрології МОЗ України. Хоча це не перший досвід. Німецький лікар Штегеман в 1824 році привіз знання про гомеопатію і став широко використовувати у своїй практиці. А в 1968 р гомеопатія була заборонена. Зараз в медичних вузах і інститутах підвищення кваліфікації лікарів є кафедри гомеопатії, на яких проходять навчання лікарі якого профілю.
Всі ліки, які використовуються в гомеопатії, проходять клінічні випробування. До однієї частини речовини додають 9, 99 або 999 частин води або спирту, щоб отримати розведення в 10, 100, 1000 разів відповідно. Якщо ліки містить маркування, наприклад 6Х, то ми можемо сказати, що такий препарат був шість разів розлучений в десять разів, але це не межа. У гомеопатії застосовуються і ліки, які до такої міри розбавлені, що не містять діючої речовини і несуть в собі тільки «пам'ять» води (починаючи з розведення 12С - це 12 раз в сто разів). Але це не означає, що завдати шкоди такими препаратами неможливо. Застосовувати їх варто строго під наглядом лікаря при дотриманні призначених дозувань.
У недавньому минулому при такому лікуванні використовувалися ліки з високою концентрацією діючої речовини. Але інцидент, що трапився з одним пацієнтом, привів до переосмислення лікування гомеопатією докорінно.
Проведені клінічні випробування показали, що гомеопатія допомагає в таких випадках:
• Швидко відновитися після операцій.
• Виліковуються захворювання шлунка та кишечника.
• Спостерігаються поліпшення при лікуванні психологічних і психічних захворювань.
• Успішно проходять наслідки травм.
• Спостерігаються значні поліпшення при сінну лихоманку.
• Допомагає при ревматичних захворюваннях.
• Поліпшується кровообіг.
• сходить нанівець запальні процеси.
• Є позитивна динаміка при лікуванні імпотенції.
Гомеопатією можна лікувати практично всі хвороби, крім критичних для життя станів, що вимагають негайного втручання. Гомеопатичні ліки НЕ аллергічні, відсутня побічний ефект, не накопичуються в організмі. Такий метод добре застосовувати при лікуванні літніх, жінок під час вагітності та при годівлі грудьми. Для цих категорій людей вживання простих ліків завжди пов'язане з ризиком, при лікуванні гомеопатичними засобами такого ризику немає.
Існують і мінуси такого лікування, такі як висока ціна препаратів і самих консультацій у лікаря-гомеопата. Також не варто забувати, що при певних хворобах потрібно своєчасне лікування і іноді без сильнодіючих антибіотиків не обійтися.
Відсутність широкої популярності гомеопатії пов'язано і з тим, що стати хорошим фахівцем не так легко. Отримання диплому - це тільки початок. Тільки багаторічна практика і вивчення гомеопатії під керівництвом досвідчених фахівців відрізняє гомеопата від хорошого гомеопата. Багато хто просто не готові довго і наполегливо йти до цього.
Щоб знайти хорошого гомеопата, варто запитати у друзів, знайомих і рідних. Напевно багато, хто вже звертався, можуть поділитися своїми враженнями і досягнутими результатами. Також гарною характеристикою лікаря може послужити стаж його практики саме в гомеопатії.
