Чим відомий свято шанування Казанської Ікони Божої Матері?
21 липня - день явлення чудотворної ікони Казанської Божої Матері, одного з найпоширеніших у Росії образів Пресвятої Богородиці. В цей день у всіх православних храмах відбуваються святкові богослужіння, віруючі прославляють Богородицю і просять про заступництво.
Згідно вірі Руської Православної Церкви, ікони Пресвятої Богородиці утворюють захист нашої країни. Наприклад, вважається, що Володимирський образ Божої Матері протегує північним частинам Росії, Почаївська та Смоленська ікони охороняють західні частини, а образ Казанської Богородиці піклується про східних і південних межах нашої країни.
Взагалі, в православному календарі є дві дати, присвячені Казанському образу Богородиці. 21 липня - в пам'ять знайдення ікони, «літня» Казанська, і 4 листопада - на честь визволення Москви від польського ополчення, так звана «зимова» Казанська.
Казанський образ Божої Матері був знайдений 1579 р Дев'ятирічної Матроні, дочки купця Онучина, уві сні з'явилася Пресвята Богородиця і сказала їй, що під зруйнованим від пожежі будинком її сім'ї знаходиться Її чудотворний образ. Він був заритий у землю ще при татарському правлінні таємними проповідниками християнства. Але до розповідей дівчинки ніхто серйозно не поставився. Явище Пресвятої Діви повторилося ще двічі. Тоді Матрона повідомила про бачення митрополиту Казанському Йова, і було вирішено відправитися на розкопки усім містом. Спочатку ікону знайти не могли, але як тільки копати стала сама Матрона, якій Богородиця вказала точне місцезнаходження ікони, святиня була відразу знайдена.
Новоявлений образ яскраво сяяв і виглядав так, як ніби був написаний зовсім недавно. Шанований прихожанами батько Єрмолай, піднявши святий образ над головою, осінив хресним знаменням весь зібрався народ. Казанський образ Божої Матері був перенесений в Хрестовоздвиженську церкву Богородицького монастиря. У 1589 р батьком Єрмолаєм був заснований жіночий монастир на честь новознайденого Казанського образу, а настоятелькою його стала сама Матрона Онучина. Також отець Єрмолай, після постригу в Московському Чудовому монастирі прийняв ім'я Гермоген, - автор тропаря Казанської ікони Божої Матері «Заступниці Старанна», який і сьогодні читають в бідах і хворобах віруючі.
У роки Смутного часу, коли Москва боролася з польським наступом, список (ікона, написана з оригіналу) з чудотворного образу Казанської Божої Матері був переданий князю Димитрію Пожарському. Прийнято вважати, що саме тоді Пресвята Богородиця стала допомагати російському війську в боротьбі з ворогами. За переказами, вночі, у захоплений Кремль, до архієпископа Елласонскому Арсенію з'явився великий російський святий Сергій Радонезький. Він сказав, що завтра Москва буде «в руках російського ополчення» і «Росія буде врятована». Архієпископ був тоді хворий, але після чудотворного явлення святого зцілився і з благоговінням повідомив про пророцтво російському воїнству. На наступний день ополчення на чолі з князем Пожарським відбили напад польського війська, а незабаром був звільнений і Кремль. 22 жовтня 1612 російське військо, зробивши хресний хід з чудотворною Казанської іконою Богородиці, увійшло в Кремль. Архієпископ Арсеній виніс йому назустріч Володимирську ікону Божої Матері. Зібрався на площі російський народ зі сльозами молився своєї Небесної Покровительки.
У 1709 р напередодні Полтавською битвою Петро I з військом молилися Казанському образу Пресвятої Богородиці. У 1811 р в зовсім недавно побудованому Казанському соборі була поставлена сама святиня. Саме тут полководець Михайло Кутузов звертався з молитвою про перемогу над Наполеоном. Під час російсько-французької війни перша велика перемога була здобута саме в день свята, 22 жовтня.
Влітку 1904 чудотворний образ Казанської Божої Матері був викрадений з Казанського Богородичного монастиря і пізніше виявлений на Заході. Однак, на думку деяких істориків, знайдений був список, а не оригінал. Тим не менш, в 1993 р ікона, яка стала символом порятунку Росії, виявилася подарована Папі Римському Іоанну Павлу II. У 2000 р ним було прийнято рішення про повернення святині в Казань. 25 серпня 2004 р в Римі відбулася церемонія прощання з чудотворною іконою, і через два дні вона була відправлена спецрейсом до Росії. А 21 липня 2005 Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II урочисто передав великий образ Казанської єпархії Російської Православної Церкви. Потім хресним ходом, в якому брало участь близько 20 тисяч чоловік, Казанська ікона Божої Матері була перенесена в Хрестовоздвиженську церкву Богородицького монастиря.
Незвичайна доля була і у петербурзького образу Казанської Божої Матері. У 1710 р його привезла цариця Параскева Федорівна, вдова царя Івана Олексійовича. Це була ікона московського письма XVI століття, близька за часом до казанському первообразу. Чудотворний образ, глибоко шанований жителями міста на Неві, з 1737 перебував у храмі Різдва Богородиці, на місці якого до 1811 був побудований новий Казанський собор.
До Заступниці слізно зверталися в роки Вітчизняної війни 1812 року, сам Кутузов молився їй. Донські козаки, які зуміли відбити награбоване французами срібло московських храмів, принесли його в дар Казанській іконі. Був побудований спеціальний іконостас «Старанне приношення Донського війська», а біля собору були споруджені монументи Барклаю і Кутузову. У 1922 р іконостас був розібраний більшовиками, а дорогоцінні прикраси самої святині продані за кордон. Через рік, за рішенням влади, був відібраний і Казанський собор. Чудотворну ікону Казанської Божої Матері, слава Богу, вдалося врятувати: її перенесли до церкви на Смоленському кладовищі Василівського острова. А в 1940 р вона була поставлена у Володимирському соборі на Петроградській стороні, де знаходиться і сьогодні.
З Святом, дорогі читачі! Будьте благословенні у всіх своїх помислах!
