Чому Новий рік в Польщі називають Сильвестром?
На початку дев'яностих довелося пару років пожити в Польщі. Знайомство з польськими святами почалося для мене з Різдва і зустрічі Нового року. Весела новорічна дійство поляки звикли називати Сильвестром. Середній громадянин спадкоємиці Речі Посполитої нічого особливо зрозумілого з приводу такої назви не розкаже. Ну, був такий святий, ось в його честь і святкують.
Дійсно, був. Але не просто святий, а, так би мовити, святий номенклатурний. Папа Римський Сильвестр Перший жив у часи імператора Костянтина і був «на керівному посту» досить довго, з 314 по 335 рік. За що він був зарахований до святих, не знаю. Але помер тато акурат напередодні нового 336 року, 31 грудня. День кончини його шанується як день святого Сильвестра.
Не поспішайте, казка ще попереду. У той час Новий рік святкували щосили. Свято в принципі язичницький, адже римляни почали його відзначати задовго до прийняття християнства. Могутня церква з народними традиціями злагодити не могла. Може бути, тому вирішили відзначати не день народження святого, що, на мою думку, якось логічніше, а день, в який тато преставився.
Повну підставу «святкувати» день кончини, на мій погляд, мають хіба що іудеї, з релігією яких папа Сильвестр Перший активно боровся і наполягав на повному відриві християнства від іудейських коренів.
Розповідають, що якось тато затіяв змагання в силі віри з євреями перед обличчям самого імператора. Та не просто організував, але християнською молитвою поборов чари нікого славнозвісного єврейського чаклуна, який знав справжнє ім'я Всевишнього. Історія про утоплення в Тибру сотень римських євреїв - теж, нібито, його рук справа.
Але повернемося до наступаючого свята. Довгий час, більше шести століть, Новий рік і день святого Сильвестра існували пліч-о-пліч, але кожен сам по собі. «Ми разом, але ми нарізно», - як відповіла одна наша попутниця на запитання польського митника, з сумним виглядом оглядав купу коробок, згортків, сумок і валіз, які забили чотиримісне купе до самої стелі. Церква бажала викорінення язичницьких традицій, а норовливий народ якось не дуже прагнув ламати усталені звички.
Але ось наблизився новий 1000-й рік. Пам'ятаєте, як всі ми з побоюванням чекали настання 2000-го? Комп'ютери всі стануть, літаки впадуть, а поїзди злетять, щоб теж впасти поруч з рейками. Чого тільки нам не пророкували хитрюги-махінатори, а ми, грамотні і розумні, слухняно намотували спагетті на виступаючі органи слуху.
Ну а тисячі років тому все було ще серйозніше. Весь католицький світ охопила психоз, пов'язаний з очікуванням кінця світу. У 1000-му році з моря повинен був виповзти жахливий старозавітний змій Левіафан, возжелавший, напевно, від сильного голоду зжерти всю землю.
Природно, кому ж хочеться бути з'їденим разом з сусідами і середовищем проживання. Молебням не було кінця. І ось тут-то святий Сильвестр став у нагоді як не можна до речі. Хто ж ще заступиться, як не святий, поминають якого в останній день перед кінцем світу? Святий не може людям не допомогти. Змія він в невидимій сутичці переміг, людей в образу не дав. До цих пір живемо і розмножуємося.
З тих пір Новий рік і називають Сильвестром. Справедливості заради зазначу, що не тільки в Польщі, але й в Угорщині, Чехії, Австрії, Швейцарії і навіть в Ізраїлі. Сьогодні Сильвестр мирно уживається з іншим святим, Санта Клаусом - Святим Миколаєм. Загальними зусиллями вони роблять свято з кожним роком масштабніше, веселіше і яскравіше. Щасливого Нового року! ]