Метаморфози. Як проходило розвиток року в Росії?
Продовжимо тему сучасного музичного мистецтва. В минулій статті ми говорили про розвиток рок-музики на Заході. Як же проходило вкорінення рока в Росії? Давно помічено, що будь-яке нове віяння в музиці, в живописі, в поезії, в архітектурі та інших видах мистецтва в нашій країні набуває свій, абсолютно особливий відтінок. Так сталося і цього разу.
Вперше в Росії рок заявив про себе в 60-ті роки минулого століття. Не сказати, що він відразу ж став мегапопулярним, але нове музичне напрям не могло не зацікавити молодь.
Правда, перші виконавські досліди були лише слабкими наслідуваннями західним рок-групам, таким як «The Beatles». У 70-х вже проходили перші рок-фести в Москві та Прибалтиці. Рок досить довго приживався і подібно до хамелеона підлаштовувався під навколишнє оточення, і, нарешті, в середині 80-х з'явився вже повністю сформований особливий вид рока - так званий російський рок.
Не можна не відзначити особливої тягучості і душевності цього виду рок-музики в порівнянні із західним роком. Можливо, це сталося тому, що рок, з'явившись в нашій країні, дав можливість людям відкрито заявити про свої почуття і переживання, практично не прикрашаючи їх, а випліскуючи в словах і музиці такими, якими вони є, так би мовити, даючи публіці доторкнуться до оголених нервів, торкнутися душі.
Отже, в 80-х роках складаються перші російські рок-колективи. Вже давно намагалася привернути увагу слухачів, група «Машина часу», що змінила до того часу склад (лідер - Андрій Макаревич), раптом голосно заявила про себе. Природно, такий несподіваний вихід «підпільної», чи то пак, андеграундної музики на сцену не міг пройти непоміченим, і група піддалася різкій критиці з боку ЗМІ та уряду.
Але це не тільки не послабило популярність групи, а й викликало появу і вихід з підпілля нових рок-банд, таких як «Акваріум» (лідером якої був Борис Гребенщиков, або БГ), «Міфи» (Г. Баріхновскій, С. Данилов), «Зоопарк» (М. Науменко), а трохи пізніше - «Тамбурін», «Дивні ігри» (згодом розпалася), «Телевізор», «Секрет» , «Кіно» (неймовірно своєрідна група, на жаль, остаточно припинила існування після смерті лідера Віктора Цоя, який загинув 15 серпня 1990-го року в автокатастрофі), «Аліса» (треба сказати, що група придбала справжню популярність тільки з появою в ній Костянтина Кінчева, її беззмінного вокаліста та автора пісень), «Чорна кава», «Динамік», «ДДТ» і, нарешті, «Арія», «Сплін», «Чайф».
Створювалися численні підпільні рок-клуби, друковані видання, що спеціалізуються на рок. Російський рок, вже остаточно склавшись і продовжуючи розвиток, більше не прагнув, подібно західної рок-музиці, до протесту - він був наповнений ліризмом, поезією, темами душевних переживань і людських цінностей.
Зараз музична культура в нашій країні йде убік альтернативного року, більш жорсткого, але не втрачає популярності (сучасні групи, такі як «Jane Air», «5Diez», «Animal Jazz», «Психея», «Слот» та ін.) та панку (виникли трохи раніше «КиШ» («Король і Шут», лідери - Михайло «Горщик» Горшенев та Андрій «Князь» Князєв), «Цегла» (Вася Васін), «Таргани» (Дмитро «Сід» Спірін), «Червона цвіль» (Павло Яцина), «Сектор Газа» (згодом розпалася, лідер Юрій «Хой» Клинских), «Гр.Об» («Гражданская оборона», лідер - Єгор Лєтов) і більш пізні - «Пілот», « смикати! »,« Lumen »,« 1,5 кг відмінного пюре »та ін.).
Правда, шанувальники більш ранніх груп не поспішають переходити на нові, що, загалом-то, говорить не про низький рівень сьогоднішньої музичної індустрії, але про високу майстерність їх попередників.
